ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
СВИНІ — ЦЕ НЕ ЛИШЕ М’ЯСО ТА САЛО...
Ще на початку ХУІІІ ст. англійський письменник-фантаст Джонатан Свіфт у відомому творі «Мандри Гуллівера» зобразив учених острова Лапут, котрі намагались людські відходи переробити знову на продукти харчування. Тема використання відходів розроблялась і у науково-фантастичних фільмах. Один із героїв Мела Гібсона, подорожуючи світом, який опинився в енергетичній кризі, зі здивуванням дізнається, що в одній з людських колоній джерелом енергії став метан із відходів від свиней. Тепер ця фантазія перетворюється на реальність.

Данська фірма «Польданор» постійно тримає на відгодівлі у Північній Польщі 200 тисяч свиней. Одна тварина щоденно виробляє близько п’яти літрів гною. Це здавна було для свиноферм великою проблемою передовсім тому, що сморід викликав незадоволення і протести навколишніх мешканців. Нестерпний запах спричиняє метан, що виділяється з гноївки, але його можна використати як енергетичну сировину і перетворити на струм. «У Данії нині працюють 45 біогазових установок. Проте найбільшим виробником є Німеччина, котра вже має понад три тисячі установок»,— говорить заступник керівника «Польданору» Гжегож Бродзяк.
Першу в Польщі установку, що виробляє струм за допомогою свиней, відкрито два роки тому у Павлівку, за кілька десятків кілометрів від Слупська. 9,2 тисячі свинок продукують щороку 25 тис. тонн енергетичної сировини. «Потужність» однієї тварини становить 0,5 кВт електроенергії щоденно. Біогазова установка у Павлівку має потужність 1,5 МВт — цього достатньо, щоб забезпечити електрикою селище на 350 помешкань. «Невдовзі відкривається ще одна біогазова електростанція, а всього їх буде збудовано чотирнадцять»,— запевняють керівники «Польданору».
Польські фірми також починають інвестувати переробку відходів на електрострум. Перспективи цього ринку вельми цікаві. Перше, обов’язково треба зберігати гноївку в закритих ємностях, отже, рільники мусять інвестувати у їхнє створення. Одначе польські фірми пропонують краще вирішення. Друга причина — Польща мусить виконати рішення ЄС щодо споживання енергії з відновлювальних джерел. До 2010 року вони мають забезпечувати 7,5 відсотка спожитої енергії, а з 2020-го — 20 відсотків. За невиконання цих показників електростанціям загрожує покарання, тому майже вся польська енергетика інвестує у вітрові електростанції. На думку голови фірми «Зенеріс» Марека Перчинського, біомаса ліпше слугує економіці. Оператори енергомереж стримано ставляться до вітрових електростанцій, бо вони дестабілізують роботу мережі: вітер то є, то його немає, а струм завжди потрібний. Під час виробництва струму з біомаси зайнято набагато більше людей, заробляють не лише свинарі, а й виробники рапсу і кукурудзи. Солому з рапсу і кукурудзи завантажують у ємності разом із гноївкою для збільшення енергетичної потужності сировини.
За статистикою, у Польщі нині 16 мільйонів свиней. Якби всі вони віддали свою «сировину» для енергетичних потреб країни, то з неї можна було б отримати 8 тисяч мегават потужності. Для порівняння: найбільша тамтешня теплова електростанція «Белхатув» має 4,4 тисячі мегават. Однак, навіть за великого бажання, використовувати всіх свиней неможливо. «Поріг рентабельності біогазових установок починається у господарстві кількістю 500–600 голів свиней або корів»,— пояснює Перчинський. Таких господарств — до чотирьох тисяч. Його фірма налагоджує співпрацю з малими і середніми підприємствами, які хочуть мати біогазові установки. «Зенеріс» працює над технологіями, має досвід і об’єднує зусилля з інвестиційними фондами. Фірма завершує будівництво власної біогазової установки на основі відходів спиртзаводу біля міста Піла. Це — джерело невичерпної енергії, бо у Польщі є кілька десятків гуралень, які зможуть використовувати струм.
Біогазова установка, збудована за сучасними технологіями,— це справжній «вічний двигун». Метан зі свинячої сировини переробляється на струм, вода випаровуються в атмосферу, а решта, у тому числі азот і фосфор, повертаються на поля добривом.
Проте розвиток біогазових установок гальмує їхня висока вартість. «Найпростіша, потужністю 200 кВт коштує приблизно 2 мільйони злотих, біогазова установка потужністю 2 МВт, а такі також існують у планах, це витрати порядку кільканадцяти мільйонів»,— пояснює пан Бродзяк із «Польданору». Стримує розвиток і те, що хоча Євросоюз підтримує інвестиції у відновлювальні джерела енергії, але в Польщі отримати «євросоюзівські» гроші на «свинячі» електростанції нелегко. Різні бюрократичні перепони заважають просуванню нових технологій. Приміром, гроші, певніше за все, дають невеликим фірмам, а «Польданор» і «Зенеріс» вважаються великими.
Учені, зокрема, професор Кшиштоф Змієвський з Варшавської політехніки, переконані у прогресивності ставки на біомасу і виступають за фінансування цього напрямку з коштів ЄС. Значення біогазових установок посилюється позитивним впливом на стабільність енергетичної системи країни.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ТУРКМЕНСЬКИЙ ГАЗ ПОДОРОЖЧАЄ
• ДЕ НАЙКРАЩЕ ВЕСТИ БІЗНЕС?
• БУДЕ КОДЕКС ЧЕСТІ. А ЧЕСТЬ?

назад »»»