Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ОКО ЗА ОКО...
Експерти попереджають, що припинення участі Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) руйнує європейську систему довіри, встановлену 20 років тому. В указі президента Володимира Путіна, підписаному 14 липня, зазначено: цей крок Москви зумовлено «винятковими обставинами, спрямованими проти безпеки Російської Федерації, які потребують негайної реакції». Росіяни намагаються переконати, що їх змусили подібним чином реагувати, бо їхні західні партнери не виконують своїх зобов'язань, які випливають з договору, підписаного в листопаді 1990 року.

Та насправді йдеться про протиракетний щит, який американці хочуть збудувати в Польщі і Чехії.

А винний Захід?
Згаданим вище договором обмежено основні види озброєння на території країн континенту. Росіяни вважають, що європейські члени НАТО не дотримуються ліміту кількості танків, бронетранспортерів, гармат, вертольотів і військових літаків.
А винними у цьому є перш за все всі держави Заходу, які, на відміну від Росії, не ратифікували підписаного вісім років тому в Стамбулі договору, покликаного адаптувати старий договір про обмеження звичайного озброєння до нового балансу сил у Європі.
Однак президент Росії не згадав при цьому, що західні партнери утримуються від підписання договору тому, що Москва нехтує свої зобов'язання, що випливають з ДЗЗСЄ. Вона досі не виконала обіцянки вивести війська з Грузії і Придністров'я.
Рішення Володимира Путіна ні для кого не стало несподіваним. Президент Росії погрожував зробити цей крок ще у квітні, коли у своєму щорічному зверненні до народу переконував, що Москва скрупульозно виконує всі свої міжнародні зобов'язання і запитував: «А наші партнери? Вони концентрують свої сили поблизу російських кордонів. Більше того, планують розмістити в Європі елементи протиракетної оборони. Уперше в Європі можуть з'явитись елементи американської стратегічної зброї».
Хоч і прогнозоване, рішення Путіна у світі сприйняте було досить бурхливо й емоційно. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр висловив «велику стурбованість». На його думку, «ДЗЗСЄ залишається центральним елементом міжнародної архітектури роззброєння».
Речник Північноатлантичного альянсу Джеймс Аппатурай охарактеризував рішення Москви як таке, що викликає «розчарування». «Це крок назад, адже для членів НАТО цей договір становить фундамент безпеки і стабілізації в Європі»,— сказав він.
На практиці мораторій на участь у договорі означає, що Росія отримала повну свободу в застосуванні своїх збройних сил, вважають експерти.
Як зазначає більшість фахівців, це руйнує довіру, яка панує на континенті протягом останніх 20 років, і породжує взаємні підозри, недовіру, тривогу. Закономірним результатом стане прагнення до збільшення військового потенціалу.

Що буде?
На думку відомого московського коментатора з міжнародних питань Дмитра Бабича, мораторій на участь Росії в договорі чи навіть вихід з договору практично мало що змінять, оскільки «Росія не може дозволити собі утримувати таку кількість збройних сил і таку кількість озброєння, як це дозволено їй договором». Після оголошення мораторію Росія мусить дотримуватись договору ще протягом 150 днів. Потім вона може безперешкодно передислоковувати звичайні війська в європейській частині країни, не інформуючи про це західні держави, вона також не буде зобов'язана допускати спостерігачів на військові заходи, щороку доповідати про розміщення танків, артилерії і літаків.
Такі зміни негативно вплинуть на європейську безпеку. Про це заявив заступник глави Секретаріату Президента України Олександр Чалий. За його словами, у нашій державі вивчають нинішню ситуацію і її вплив на безпеку країни. Тривають консультації зі всіма зацікавленими сторонами для вироблення позиції України з цього питання.
Згадуваний уже Дмитро Бабич вважає: «Росія демонструє Європі своє незадоволення. Йдеться, найімовірніше, про те, щоб, викликавши занепокоєння суспільства на Заході, впливати на нього так, аби громадяни вимагали від своїх урядів хоча б якогось опору американським планам створити протиракетний щит у Чехії і Польщі».
Очевидно, подібні дії з боку Росії матимуть продовження, бо, як зауважив відомий аналітик Федір Лук'янов, «ніхто нас не слухає, поки ми не починаємо говорити рішучим голосом». А політтехнолог Гліб Павловський вважає, що в разі легковажного ставлення до цього сигналу щодо невдоволення Росії варто чекати на наступний крок — відмову від виконання договору про ліквідацію ракет середнього радіусу дії.
Тим часом у Європі вимагають адекватної реакції з боку Вашингтона, тобто посилення інфраструктури НАТО в країнах, чия безпека найбільше постраждала від останнього кроку Москви. «Це Польща і прибалтійські країни»,— переконує екс-міністр оборони Республіки Польща, сенатор Радослав Сікорський. Саме там має відбутись зміцнення протиракетної і протиповітряної оборони.
Перший й останній президент СРСР, завдяки якому був підписаний договір про обмеження озброєнь у Європі, Михайло Горбачов сподівається, що рішення Путіна «протверезить наших західних друзів». «У ситуації, коли Сполучені Штати планують перенести свої військові бази до Болгарії і Румунії, коли хочуть розмістити елементи протиракетного щита в Польщі і Чехії, Росія має всі підстави підозрювати партнерів у недружніх намірах»,— обґрунтовує позицію Росії екс-президент Радянського Союзу.
Проте така позиція не має широкої підтримки в Європі. Оглядачі і політики закликають не піддаватись хвилі емоцій, а далі вести переговори зі США, оскільки йдеться про посилення союзу з Вашингтоном, а не про дратування Москви. Власне, Путін теж не хоче нової гонки озброєнь, але блефує, аби викликати суперечності між західними партнерами в НАТО.
Тому, незважаючи на зміну в недалекому майбутньому керівництва в США і в Росії, діалог не припинятиметься, бо іншого виходу немає,— у цьому переконує досвід попередніх двох десятиліть. Поновлення «холодної» війни не зробить світ безпечнішим, та й навряд чи в цьому зацікавлені основні гравці на міжнародній політичній сцені.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • ВІЙСЬКОВІ МАНЕВРИ І СТРАТЕГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
  • НЕВИПРАВДАНІ СПОДІВАННЯ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».