Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СВІТ ЖІНКИ
УКРАЇНСЬКА ДИЗАЙНЕРКА З ФРАНЦУЗЬКИМ ШАРМОМ
Із 2 до 7 липня в Парижі відбудеться тиждень Високої моди «haute couture». Це — найпрестижніший захід у світі моди та найвищий ступінь визнання дизайнерів. На початку червня у Парижі була виставлена на показ колекція Вероніки Жанві під патронатом метра світової моди Пако Рабанна. Вперше в історії українська дизайнерка потрапила до десятки найкращих і впливових дизайнерів світу.

Показ «haute couture» Вероніки Жанві — це перший показ нашого модельєра в межах тижня моди у Парижі — безпрецедентний випадок, який золотими літерами буде занесено в історію української культури.
У березні цієї весни Вероніка Жанві та Пако Рабанн оголосили про початок роботи над спільним проектом. Нову колекцію запланували презентувати в Парижі, Москві та Києві. Окрім того, пані Вероніка презентує свій новий торговий знак, новий логотип, що, на думку фахівців, відкриє нову сторінку в її творчості й захистить від підробок.

«Жанві» —українською «шлях»
Вона давно омріяла собі Париж. Сьогодні у снах бачить Королівський палац. Та де там ті сни, коли лічені дні лишилися до показу! Вероніка світиться від щастя. Маленька, тендітна, на мою думку, трішечки схожа на Софі Лорен. Ще мить — і в цій невеличкій пані зазвучить високий голос. А втім, хтозна.
— Не виключено,— зізнається Вероніка.— Та поки що я більше цікавлюсь філософією. Ми маємо знати про свою місію на Землі. Приміром, я вважаю, що людина — універсальна. Скажімо, сьогодні я дизайнер, а завтра можу зайнятися чим завгодно — стати фотографом чи співачкою. Звичайно, я не співатиму, як Лучано Паваротті, бо не маю такого голосу, але можу непогано розвиватись в цьому напрямі. Та поки це — фантазії! Мені подобається те, чим я займаюсь.
Цікавиться Вероніка і Сходом. Вважає, що там зосереджена духовна колиска людства. Окрім того, займається йогою. Для неї це унікальне заняття, яке вдосконалює тіло, душу, котрі перебувають у гармонії.
— Хто дав початок створенню одягу у вашій родині? — цікавлюся у Вероніки.
— Модельєри у родині почалися з мене,— усміхається вона у відповідь.— Коли ще була в школі, навчилася вишивати гладдю. Коли почала займатися шиттям, багато хто говорив, що у мені таки є щось французьке... Всі мої ляльки мали неповторне й красиве вбрання. Але батьки, помітивши мій потяг до шиття, не хотіли, щоб я займалася цим професійно. Тож я спершу здобула економічну освіту в коледжі, а до інституту вступати відмовилася. Просто захопилася улюбленою справою.
Шити Вероніка вчилася сама. Спочатку перешивала мамині сукні. До речі, робила це, аби ніхто не застав. Була у мами гарна-прегарна і, певно, що найдорожча сукня в гардеробі з рідкісного оксамиту. Саме з неї Вероніка змайструвала собі непоганий костюмчик: сукню, спідницю та ще й жилетку. Коли вийшла у цьому вбранні до мами, вона мало не знепритомніла. Та обійшлося.
Як і багато творчих особистостей, Вероніка працює переважно вночі. В її кімнаті стоїть робочий манекен, і коли не спиться, вигадує, фантазує, експериментує...
Із тканин перевагу віддає натуральним, гіпюру. Можливо тому, що виглядають вони жіночно, і, власне, замінити їх нічим. А ще обожнює оксамит. Але як важко з ним працювати!
Неабияку роль відіграють й аксесуари. Приміром, сумки. Сама вона любить їх купувати на Андріївському узвозі. Там часом трапляються гарні речі. А ще їй до вподоби сумочки Christian Dior.
Удома у Вероніки є величезна шафа. Всі полички забиті тим, що ще зрідка носить. Не любить викидати, дарувати старі речі, бо кожна з них має свою історію. Час від часу вона їх приміряє, одягає, доповнює.
Пригадую конкурс «Кришталевий силует» (конкурс однієї сукні). Нагородою за перемогу для Вероніки Жанві стало стажування у Франції. Певно той конкурс дав їй ім'я, став знаковим. Бо, як сама зізнається, до того її ніхто не знав, не наважувалася робити власні покази. Стажування у Франції — великий досвід. Рівень розвитку індустрії моди в Парижі набагато вищий, насамперед — це технічне оснащення, умови праці людей.
Безперечно, наші люди універсальніші, працелюбніші. Вони виконують величезну кількість ручної роботи, яку там виконують машини. Саме за це нас цінують. Приміром, коли наш дизайнер сідає вшивати, скажімо, потаємну блискавку вручну, французи у захваті. Та пробитися у світ дизайнерів моди в Парижі складно. Там багато працює висококваліфікованих і талановитих модельєрів. І, аби набути досвіду, стати відомим, треба мати портфоліо. Тому вік становлення дизайнерів там не 25–30 років, як у нас, а далеко за 40... Проте потім у дизайнера не шкодують вкладати мільйони.
— Але ж прізвище у вас французьке,— насамкінець цікавлюсь у Вероніки. Звідки воно?
— Таке життя. Моя бабуся під час Другої світової війни вийшла заміж за француза. Пізніше він загинув, а вона повернулася в Україну. Аби зберегти про нього пам'ять, прізвище залишилося мені. Зараз я заміжня, але лишила дівоче прізвище Жанві. А воно в перекладі означає «шлях». Бачите, яку довгу дорогу долає і повертає на Париж!

Кутюр'є, котрий закохався в Україну
Пако Рабанн — всесвітньо відомий дизайнер. До Києва він прилетів уп'яте. До того приїздив до столиці навесні, коли цвіли каштани, аби підтримати молоду дизайнерку Вероніку Жанві на «Київському подіумі».
Нині 73-річна легенда, символ бунтарства в моді, містик, вегетаріанець, астролог, архітектор Пако Рабанн — завжди стильно одягається у чорне, говорить мудрі речі й каже, що їздить скрізь, куди його запрошують, щоб молоді дизайнери мали змогу поговорити з «французьким королем моди».
— Я невиправний мандрівник, намагаюсь не пропускати світські вечірки та дефіле. До Києва приїжджаю завжди з великим задоволенням. Мене вражає все, що відбувається на «Київському подіумі». Професіоналізм організаторів і рівень підготовки фестивалю значно вищий, ніж в інших країнах,— зізнається дизайнер.— Для співпраці обрав саме Вероніку Жанві, яка вже сім років працює в Україні.
Познайомився Пако з Веронікою у ресторані в Парижі. Закохався у неї з першого погляду — і як у талановиту дизайнерку, і як у чарівну українку. Вона запросила метра відвідати Україну і подивитися її роботи.
Так і сказала тоді: «Хочу, аби мене відкрив Париж!»
— Вважаю її дизайнерське мистецтво гідним серця Франції,— скаже пізніше майстер.— Господь подарував мені зустріч із нею. А вона знайшла в мені свого духовного батька та вчителя. Для мене Вероніка запам'яталася своєю колекцією «Етноманія». Знаковим є і те, що її показ відкрився іспанським блоком. Вона створює надзвичайні речі, а не штампує буденність. У вас єдина зірка серед дизайнерів — це Вероніка Жанві. Ніка буде така ж відома, як і Коко Шанель. Я їй у цьому допоможу.
Кутюр'є іспанського походження сказав, що на час свого візиту любить поселятися у приватному особняку неподалік Києва. Його зачаровує природа, спів птахів...
— Якось я жив у готелі «Прем'єр-Палац»,— розповідає Рабанн.— Страшенно не сподобався там сервіс. Крім того, ледь не отруївся вашим вином. Маю дуже «вишуканий» шлунок. Тому під час цьогорічного візиту попросив забезпечити мінеральною водою «Нарзан», соками «Santal» і елітним грузинським вином «Картули Вази». Рідне французьке питиму вдома. Цього разу мешкатиму в скромному лісовому будиночку. Там навіть є справжня розмальована піч! Ще б хотілося мати під боком кияночку, тоді почувався б надзвичайно щасливим,— сміється Рабанн.— Моя слабкість — українські та темношкірі моделі. Як справжній іспанець, полюбляю гарних жінок. А ще дуже люблю українську кухню. Обожнюю борщ, капусняк і вареники. Єдине дивує, як українські жінки залишаються стрункими, споживаючи таку калорійну їжу. Я ж їм лише червоне м'ясо, яловичину та індичку. Так наказала мені Пресвята Богородиця двадцять років тому.
— Зустріч з Веронікою Жанві — це щасливий випадок для нас обох. Я сподіваюсь на велику перемогу цієї мініатюрної українки! Світ має довідатися, які гарні й талановиті тутешні жінки! Мій сорокарічний практичний досвід підказує, що Вероніці не потрібні поради, що і як робити. Вона сильна і талановита особистість, здатна народжувати нові ідеї.
...Мине ще кілька днів і Вероніка Жанві стане на український вишитий рушник на французькому подіумі. На нього вийдуть двадцять українських дівчат-красунь, які продемонструють її роботи. Це буде галерея білого кольору. Зазвучить українська музика, на екрані з'являться кадри українських церков, соборів, музеїв... Музика, одяг, декорації: в усьому має бути гармонія. На жаль, в Європі ще мало знають про Україну.
А після того відбудеться дефіле. Серед найповажніших гостей очікують дружин Президентів України та Франції. Відомо, що запрошення вони прийняли охоче. Сподіваємось, що елегантність і простота колекції Вероніки Жанві зачарує світ.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ
також у паперовій версії читайте:
  • ТАКИЙ ГЛИБОКИЙ СВІТ НАТАЛІЇ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».