Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
У АРХЕОЛОГІВ — СЕЗОН ЕКСПЕДИЦІЙ

Селяни, котрим траплялося діставати з-під плуга чи лопати такі знахідки, зазвичай не поспішають комусь про них повідомляти. Річ у тім, що цінність музейних експозицій вимірюється не кількістю, а різноманітністю експонатів. В обласному, а також у Глухівському, Роменському, Лебединському краєзнавчих музеях зберігається чимало цікавих предметів давнини, знайдених на території області.

Значний інтерес являють собою провісники євро, котрі ще за часів Київської Русі ходили на торговельних шляхах «з варягів у греки» та на Волзьку Булгарію й Тмутаракань. Називалися вони дирхемами, перебували в активному обігу, позаяк їх приймали скрізь. Власне кажучи, на цей своєрідний товар був підвищений попит, через те він виконував функцію грошей. Їх купували не так за номіналом, як за вагою срібла, частину якого потім використовували для виготовлення прикрас. Прискіпливе вивчення деяких дирхем дає змогу припустити, що їхня вага в процесі обміну могла зменшуватися відповідно до еквіваленту обмінюваного за них товару.
Ці стародавні гроші не раз переходили з рук у руки на усьому просторі від Єгипту до Скандинавії, слугуючи розвиткові торгівлі між племенами, котрі селилися на тих теренах. Дослідник давнини Віктор Приймак наводить ґрунтовні докази того, що чим далі від основного шляху, тим згадані первісні гроші поціновувалися дорожче, а до виготовлених із них прикрас додавалося більше дешевшого матеріалу.
Великий інтерес учених-археологів викликали знахідки у Битицькому городищі, які підтверджують наявність у ньому вихідців з кочових племен. Отже, тоді були мішані шлюби, люди переходили з одного племені до іншого, не обов’язково однотипного за етнічним складом. У цьому ж археологічному комплексі знайдено велику кількість металевих виробів, для виготовлення яких були застосовані різні технологічні рішення, поєднано різні способи обробки заготовок. Тож наші пращури вже тоді були раціоналізаторами й винахідниками, хоча цих понять, схоже, ще не існувало.
Математик завершує працю здобуттям відповіді на конкретну задачу, тоді як археолог часом знаходить щось таке, над чим потім роками розмірковують історики. Справді, тривалий час побутувала теорія відносно того, що скіфські і взагалі слов’янські племена ворогували з кочівниками. Але ж предмети побуту в Битицькому городищі свідчать про інше.
Та чи не найбільше заінтригували знайдені зразки посуду, оперезаного по колу незрозумілими позначками. З цього приводу поки що не вироблено одностайної думки. Деякі вчені схильні вважати це якоюсь зашифрованою інформацією на зразок заклять, інші вбачають у тих позначках прообраз сільськогосподарського календаря, котрим послуговувалися давні племена. Якщо обидві версії визнають правильними, виникне підстава для гіпотез щодо писемності в ті часи, нехай навіть і доволі примітивної, адже таки є щось спільне у печерних знаків з ієрогліфами. Тож цілком вірогідно, що позначки на горщиках, частина з яких чимось нагадують обриси предметів, звірів, птахів, правомірно вважати наступним за печерними знаками кроком у розвитку писемності.
Не дарма ж археологи вважають найціннішими знахідками не золото, срібло чи бронзу, а саме письмена, котрі, можливо, згодом відкриють таємниці життя наших далеких пращурів. «Ключ» від їхнього тлумачення загублено, але його можна і варто пошукати: були ж розгадані таємниці так званих «мертвих» мов, наприклад, шумерської.
Що криють у собі численні загадки археологів? Частково відповіді на запитання щодо деяких сторін життя давніх людей знайдено, але ще більше залишилося запитань. Порівняно недавно була висунута гіпотеза про те, що згадуваний у скіфських письменах Геррос — околиця Скіфії, де, за свідченням Геродота, скіфські племена ховали своїх царів,— був на території нинішнього Посулля. Остаточну відповідь мають дати розкопки численних курганів, надзвичайні розміри яких давно не дають спокою науковцям.
Часом археологи жартома говорять про те, що якби свого часу хоч в одному-двох поселеннях були писарі, на зразок пізніших волосних, то наукова праця з дослідження знахідок була б відчутно легшою. Тож сподіватимемося на розшифрування написів на знайдених під Ромнами горщиках і прочитання подібних їм на тих, що надійшли з інших місць. Нинішній сезон археологічних розкопок на Сумщині обіцяє нові загадки та розгадки.

Віктор ТАРАСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • СТАРУНЯ — НЕ ПОМПЕЇ, АЛЕ...

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».