ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ДРУГЕ ЧОЛОВІЧЕ СЕРЦЕ, ЯКОМУ ТЕЖ НЕ ХОЧЕТЬСЯ СПОКОЮ
У чоловіків часто зустрічається урологічне захворювання аденома — доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ). Які особливості має це захворювання, розпитали у Михайла Олехніка, заслуженого лікаря України, завідувача урологічного відділення Київської обласної клінічної лікарні № 1.

— Чи відповідає дійсності твердження, що від аденоми не застрахований жоден чоловік?
— Це так, оскільки захворювання пов’язане з віком: чим старший чоловік, тим вища ймовірність розвитку доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Ще одним чинником ризику є рівень тестостерону — чоловічого статевого гормону. Чим вищий його рівень, тим вищий ризик захворіти на ДГПЗ. Якщо секреція тестостерону в організмі чоловіка зменшена, то знижується й цей ризик, наприклад, у євнухів ДГПЗ не розвивається. Як засвідчили дослідження, велику роль відіграє спадковість. Якщо на ДГПЗ страждали близькі родичі, то ризик виникнення хвороби збільшується.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози належить до захворювань з надповільним багаторічним перебігом. Із віком у більшості чоловіків простата збільшується у розмірах за рахунок її внутрішньої частини, що оточує сечовивідний канал. Залоза починає стискати канал, тому порушується сечовипускання. Якщо не зважати на це, то хвороба прогресуватиме. Прохідність уретри порушуватиметься й надалі, а щоб випорожнити сечовий міхур, потрібно буде докладати додаткові зусилля. Спочатку допомагає, але потім цього зусилля виявиться недостатньо і в сечовому міхурі збиратиметься залишкова сеча. Відповідно сечовий міхур дедалі більше розтягуватиметься і у хворого виникне хронічна затримка сечі.
Класичні симптоми ДГПЗ: часті позиви до сечовипускання, слабкість струменя сечі, переривчастість процесу, відчуття неповного спорожнення міхура, затримка сечовипускання.
— Усі ці симптоми з’являються водночас?
— Захворювання проходить три стадії. Для першої характерне часте сечовипускання, слабкість струменя сечі, але залишкова сеча відсутня. На другій стадії виникає відчуття неповного спорожнення міхура — з’являється залишкова сеча, струмінь її поступово слабшає і може виникнути повна затримка. Для третьої стадії характерна хронічна затримка сечі, за якої її залишок стає настільки великим, що сечовий міхур не може її втримати і виникає постійне самостійне підтікання (фактично нетримання).
— Як не довести себе до такого стану? На що передовсім потрібно звернути увагу?
— Мають насторожити нічні позиви до сечовипускання. Здоровий чоловік не повинен прокидатися вночі з бажанням піти до туалету, якщо, звичайно, у нього немає звички пити багато рідини на ніч. На початку хвороби чоловік прокидається раз за ніч, потім — двічі-тричі, а виділяється лише 80–120 мл. Далі струмінь сечі стає слабшим, спостерігається утруднення під час сечовипускання. Згодом із появою залишкової сечі може з’являтися тяжкість внизу живота, хворий ходить в туалет кожні 20–30 хв.
Через хронічну затримку сечі поступово з’являються ознаки ниркової недостатності: сухість в роті, набряки, загальна слабкість, сухість шкіри, неприємний запах із рота. Крім того, залишкова сеча є сприятливим середовищем для інфекцій, отже, для розвитку хронічних захворювань сечовивідної системи — хронічного пієлонефриту, циститу.
— Що таке гостра затримка сечовипускання?
— Це такий патологічний стан, коли пацієнт дуже хоче в туалет, але сечовипускання не настає. З кожною хвилиною бажання збільшується.
— Що робити у такому разі?
— Потрібна термінова евакуація сечі через катетер, який вставляють у сечовивідний канал. Ця маніпуляція проводиться в стерильних умовах, оскільки існує високий ризик інфікування.
— Що може спровокувати розвиток гострої затримки сечі?
— Порушення легкої дієти. Один із головних провокаторів — алкоголь. Його таким хворим слід цілковито виключити.
— Чи можна сплутати це захворювання за симптоматикою з іншими хворобами?
— Так, за проявами існує схожість між ДГПЗ і раком передміхурової залози. Проте у разі останнього більш характерне периферійне, а не центральне ураження залози. У встановленні діагнозу багато інформації про хворобу дає звичайне пальцеве ректальне обстеження. При ДГПЗ залоза збільшується в розмірах і часто нагадує кулю, вона стає однорідно щільною, це принципово відрізняє дисплазію від раку, за якого виникають неоднорідні ущільнення. У переважній більшості випадків зростання залози відбувається у просвіт прямої кишки, тож поставити діагноз неважко навіть за пальцевого обстеження. Одначе спостерігається і внутрішньоміхурове зростання, в цьому разі не обійтися без ультразвукового дослідження.
— Що ще потрібно зробити, аби поставити точний діагноз?
— Аналіз сечі може дати інформацію про наявність запальних захворювань сечовивідної системи або прихованої кровотечі. Із загального та біохімічного аналізів крові можна визначити азотовидільну функцію нирок — чи не розвинулася ниркова недостатність. УЗД — це найпростіший метод для визначення наявності залишкової сечі, розмірів передміхурової залози.
— Як лікують аденому?
— Важливо не запускати хворобу. У розвинутих країнах оперують лише 6% недужих із ДГПЗ, оскільки починають лікувати на ранніх стадіях, коли консервативне лікування ефективне. На жаль, у нашій країні люди звертаються здебільшого на пізніх стадіях, тому відсоток оперативних втручань у разі ДГПЗ набагато вищий, ніж за кордоном,— аж 67%. Лікування слід починати консервативно з першої стадії захворювання, щоб блокувати зростання аденоми.
— У чому полягає консервативна терапія?
— У клітинах передміхурової залози міститься фермент, що трансформує тестостерон у дигідротестостерон (ДГТ). ДГТ є регулювальником зростання передміхурової залози. Під дією цього ферменту об’єм передміхурової залози навіть у здорового чоловіка збільшується на 1% протягом року.
Сенс консервативної терапії полягає у вживанні препаратів, які блокують перетворення тестостерону. На здоров’ї чоловіка це не позначається. В результаті регулярного вживання цих ліків передміхурова залоза зменшується. Ефективність лікування можна контролювати за допомогою УЗД. У нашій країні показник ДГТ — один із найвищих у світі, мабуть, через несвоєчасне звернення до лікаря й неотримання своєчасного лікування.
— Як довго треба вживати ліки?
— Їх потрібно застосовувати протягом усього життя, навіть якщо передміхурова залоза зменшилася в розмірах. Відмова від ліків призведе до відновлення її зростання.
— Михайле Миколайовичу, чи є лікарські засоби, які здатні цілковито вилікувати цю хворобу?
— Що стосується рекламування ліків, які начебто стовідсотково виліковують аденому передміхурової залози, то відверто скажу: таких ліків насправді немає. Звичайно, подальше зростання аденоми на ранніх стадіях хвороби допомагають загальмувати омнік, проскар, кардура, простамол уно та інші. Однак повністю вилікувати ДГПЗ ними неможливо. Тому пацієнти, котрі своєчасно почали лікування, можуть уникнути операції, однак за умови, що пожиттєво застосовуватимуть ліки.
— Чи слід чоловікам дотримуватися дієти?
— Консервативне лікування треба починати з дієти. Вважається, що їжа, багата на тваринні жири, стимулює розвиток ДГПЗ і раку передміхурової залози. Тому необхідно відмовитися від жирного м’яса, ковбас, сосисок. У раціоні мають обов’язково бути продукти, що містять природні фітоестрогени, які мають схожу дію до жіночих статевих гормонів,— соя, горох і квасоля. Обов’язково вживати томати, що пройшли теплову обробку. Корисні лісові ягоди.
— Що робити, коли ліки не допомагають?
— Тоді показане оперативне лікування. За великих розмірів передміхурової залози її вилучають. Над лоном роблять розріз, розкривають сечовий міхур і тканини передміхурової залози вилучають. Однак у наш час «золотим стандартом» оперування є ТУР (трансуретральна резекція) передміхурової залози — малоінвазивне (малокровне) втручання. Операція виконується за допомогою ендоскопу, в середину якого вмонтована рухома петля, котрою керує хірург. На петлю подається напруга високої частоти, в результаті чого нею можна різати тканини. Петля вводиться у сечовивідний канал і хірург зсередини «вистригає» ушкоджені гіперплазією тканини залози. Застосовується також легке випалювання передміхурової залози за допомогою лазера.
Метод оперативного втручання добирають залежно від можливості клініки й вміння лікаря володіти певним методом. Так, наше відділення має сучасну базу, що дає нам змогу індивідуально добирати лікування. Маємо можливість проводити ТУР передміхурової залози. У нашому розпорядженні — імпульсний гольмієвий лазер, що використовується не лише при малоінвазивних операціях на передміхуровій залозі, а й літотрипсії — дробленні каменів у нирках хворих на сечо-кам’яну хворобу. Такі методи оперування ДГПЗ, як ТУР і лазерне, особливо важливі для хворих похилого віку, котрі мають супутні хвороби, оскільки малотравматичне втручання не дає навантаження на інші органи та системи. Крім того, сучасні технології оперативного втручання допомагають хворим уникати пожиттєвої цистостоми, коли роль сечовивідного каналу відігравала трубочка, виведена назовні.
Чоловік, звичайно, не повинен чекати збільшення передміхурової залози. Єдиний реальний шлях стежити за своїм здоров’ям — двічі на рік відвідувати уролога.

Яна СНІЖНА
також у паперовій версії читайте:

• ХОЧЕТЕ СХУДНУТИ? ЗЛАЗЬТЕ З ДІЄТИ!
• КАКТУС ЛІКУЄ ГІПЕРТОНІЮ ТА ДІАБЕТ
• ЧАРІВНА «ДЕСЯТКА»

назад »»»