Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РОЗМАЇТТЯ
ТАЄМНИЦІ ДОЛИНИ ФРАКІЙСЬКИХ ЦАРІВ

В овіяних таїною курганах, яких у мальовничій долині безліч, дослідники знайшли унікальні давні святилища й поховання фракійських володарів, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Софії.
Понад дві тисячі років тому фракійці облаштувалися на березі річки Тунджа. В ІV–ІІІ ст. до нашої ери вони заснували місто Севтополіс, що стало столицею фракійської держави одрисів. На його околицях предки болгар будували монолітні культові комплекси, в яких ховали своїх володарів.
Археологи дослідили більш як двадцять курганів у Долині фракійських царів. Виявлені ними золоті прикраси та витончені предмети побуту проливають світло на спосіб життя й вірування фракійців. Цей народ вірив у загробне життя. Тому, коли народжувалася людина, її гірко оплакували, а коли помирала, то відправляли в потойбіччя з пишними урочистостями. Володарів ховали зі спеціальними почестями.
Коста Зарев, директор історичного музею Казанлика, розповів, що першого дня фракійці робили жертвоприношення біля входу в гробницю, другого — організовували спортивні ігри й змагання на колісницях. Лише третього дня за похоронною трапезою відправляли володаря у кращий світ. Виконували безліч пісень і танців.
Нині цю місцевість відвідує чимало туристів. Найвідоміший археологічний об'єкт — Казанликська гробниця кінця ІV — початку ІІІ ст. до нашої ери. Її занесено до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Це — єдина фракійська гробниця зі стінописами, що збереглися в Європі.
Інший цікавий пам'ятник епохи фракійців відкрили 1992 року в так званому Малому кургані. Археологи знайшли тут три срібних і три золотих намиста, які демонструють в найпрестижніших музеях світу й лише на кілька місяців повертають до Болгарії. Тут також виявили незвичайну гідрію — посудину для пиття води та гарні срібні ритуальні посудини для вина.
Ще один курган «Свєтица» відомий тим, що 2004 року археологи в гробниці, яка збереглась до наших днів, знайшли золоту маску вагою майже 700 грамів. Є припущення, що вона належала фракійському цареві Тересу — творцю держави одрисів. Більшість фракійських гробниць спочатку були храмами, в яких правили релігійні обряди й робили жертвоприношення, а потім, коли володар або жрець помирав, вони перетворювалися на гробниці-мавзолеї.
У такому храмі-мавзолеї був похований цар Севта III, засновник міста Севтополіс. Учені, досліджуючи курган Велика Косматка, де вони відкрили храм-мавзолей, натрапили на чудові витвори фракійського мистецтва. Крім прикрас із золота й срібла, у могилі були інші речі, необхідні цареві в загробному житті. Для переоблаштування храму на гробницю улюбленого царя, фракійці до його тильної частини прибудували могильний склеп із монолітної кам'яної брили вагою 60 тонн і з 20-тонним кам'яним дахом.
Вхід у могильний склеп і ритуальне ложе були вистелені витканими золотом килимами, на яких були викладені речі, потрібні Севту ІІІ у загробному житті. Найбільше вражає виготовлений із золота дубовий вінок, який є символом царської влади.
Щороку болгарські археологи та історики приїжджають з експедицією в Долину фракійських царів, аби ще на крок наблизитися до розгадки її таємниць.


«ПУНКТУАЛЬНА» АНАКОНДА
Серпентарій швейцарського міста Фрибург отримав чудовий подарунок. Тут на світ з'явилися 40 маленьких анаконд, передає Укрінформ із посиланням на Reuters.
В історії тамтешніх зоопарків — це третій випадок за останні сто років, коли велетенські змії приводили потомство в неволі. Як зазначив представник зоопарку, шестиметрова мама-удав, що живе у фрибурзькому змієрозпліднику з 1998 року, «привчилася до швейцарської точності й пунктуальності». Два роки тому вона народила також 40 дитинчат, котрих згодом передали до зоопарків інших європейських країн.

також у паперовій версії читайте:
  • ЩО Б ПРИГОТУВАТИ?..
  • СКАНВОРД
  • СВІТСЬКА ХРОНІКА
  • ФАКТ
  • ДИВА

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».