ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ДУХОВНІСТЬ
«У ЇХ НАРОД І СЛОВО, І У НАС НАРОД І СЛОВО»
24 ТРАВНЯ — ДЕНЬ СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І КУЛЬТУРИ
Давньоукраїнське письмо зі своєрідною системою позначок, як доводять учені, існувало ще з другого століття до нашої ери. Проте впродовж багатьох віків, аж до середини ХІХ ст., українську мову як лишень не називали: «руською», «русинською», «руським наріччям», «козацьким діалектом», «малоруською», «козацьким язиком», «рутенською», «руснацькою»...

Хоча вона не тільки стала мовою спілкування мільйонів її носіїв, а й була відображена в безмежному числі народнопоетичних скарбів різних жанрів. Винесені в заголовок слова, мовлені Тарасом Шевченком у 1847-му році з приводу численних дорікань про нібито неіснуючу літературну мову, якою поет створив свій безсмертний «Кобзар». Згодом будуть і ганебний валуєвський циркуляр (1863 року) про те, що «никакого малороссийского языка не было, нет и не может быть, и что наречие их, употребляемое народом, есть тот же русский язык, только испорченный влиянием на него Польщи»; за 13 років по тому царат видав ще жорстокіший емський указ, за яким переслідували українське слово — і писане, і мовлене... Було ще багато заборон і гонінь, але вижив народ — живе рідна мова, повноцінна, багата, одна з наймелодійніших у світі.
А 24 травня вшановуються подвижники, які усне мовлення зафіксували на письмі за допомогою створеної ними знакової символіки — кирилиці. Свято Кирила та Мефодія єднає всіх слов'ян: українців, росіян, болгар, білорусів... У цей день весь слов'янський народ шанує і славить творців давньоболгарської та слов'янської писемності — святих братів Кирила та Мефодія. У цей день нащадки вшановують їхній культурницький доробок.
Брати Кирило і Мефодій жили у ІХ столітті нашої ери в Болгарії в той час, коли панувала всесильна церковна догматика, котра визнавала лише три священні мови — грецьку, латинську і гебрейську. Кирило та Мефодій сперечалися з прихильниками трьох мов, доводячи, що кожен народ має право висловлювати ідеї власною мовою. У 863 році Кирило створив слов'янську азбуку, разом з Мефодієм переклав з грецької мови на слов'янську кілька богословських книг. Так був зроблений перший крок у наступі на догматику трьох мов. У духовному та інтелектуальному житті Європи це було справжнім переворотом.
У середині ІХ століття на Балканах та в Центральній Європі точилося запекле змагання за сфери впливу між Візантією та підупалим Римом. Візантію, звісно, більше цікавили південні та сусідні з ними слов'яни. Коли ж виявилося, що збройної сили на таке багатоборство їй не вистачає, вона вдалася до християнізації слов'ян — язичників. Як розповідається в житіях Кирила та Мефодія, імператор Михаїл ІІІ охоче відгукнувся на прохання моравського князя Ростислава, котрий прагнув звільнити країну з лабет Риму. Ростислав чекав на прибуття проповідників християнства рідною мовою до свого краю. Михаїл ІІІ запропонував Кирилу і Мефодію — уродженцям міста Солунь (сучасні Салоніки) — очолити місію в Моравії.
З історії відомо, що брати були високоосвіченими людьми. Кирило мав добру освіту, деякий час працював у патріаршій бібліотеці, а потім викладав філософію в Магнаурській школі Константинополя і був прозваний Костянтином-філософом. Він був обдарованим полеміком і місіонером, проникливим тлумачем християнства, блискучим знавцем мов, літературним діячем, вправним віршувальником і натхненним ритором.
Щоб вести богослужіння зрозумілою для слов'ян мовою, треба було перекласти грецькі релігійні книги, а на те потрібна була слов'янська азбука. Чільне місце в справі її створення належить Кирилу. До Моравії брати привезли вже майже цілком перекладену церковнослов'янською (староболгарською) «Євангелію». Отже, на той час було вже створено першу для слов'ян азбуку — глаголицю, яку приблизно через століття заступила відома нам кирилиця.
Молодший брат — Кирило — прожив 42 роки і помер у 869 році в Римі. Мефодій пережив його на 16 років, але це були роки поневірянь й утисків. На щастя, у братів були учні й послідовники, котрим у ІХ— Х ст. за часів першого болгарського царства вдалося створити осередок слов'янського просвітництва в місті Преслав. Саме тоді з'явилися оригінальні твори, зокрема, трактат староболгарського книжника Чорноризця Храбра «О письменах». Там згадується й про те, що свого часу Кирило, перебуваючи в Херсонесі (територія сучасного Криму), навчився в київського волхва «грамоти руської» і з тим повернувся до Константинополя.
Після смерті просвітителів Кирила і Мефодія їхніх учнів й однодумців жорстоко переслідували, висилали з країни, продавали в рабство. Та цих носіїв світла охоче прийняла Болгарія. Князь Борис надав просвітителям усе необхідне для роботи, вони підготували понад 3500 учнів, вдосконалили створену Кирилом азбуку, яку назвали кирилицею. Відтоді Болгарія стала виконувати особливу роль у поширенні слов'янської писемності й духовної єдності слов'янських народів, а Кирило й Мефодій наприкінці ІХ століття були канонізовані й названі рівноапостольними святими в дусі середньовічної релігійної традиції.
Нині імена святих рівноапостольних Кирила і Мефодія дуже популярні серед слов'ян. Їх шанують у всьому християнському світі. Перший пам'ятний знак болгарським братам-просвітителям відкрито у Києво-Печерській лаврі в 1989 році. А перша точно датована друкована книга на Русі — це «Апостол», що вийшла в 1564 році з друкарні Івана Федорова і П. Мстиславця.
Створення друкарських машин (1814) поклало початок сучасній поліграфії. Стародавні пам'ятки слов'янської писемності — «Київські глаголичні листки» (Х ст.), рукописні книги ХІ–ХVІІІ ст. зберігаються в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Зібрання книг кириличного друку мають велику історико-культурну цінність для слов'ян нового часу, тобто для нас з вами.
Тож згадаймо добрим словом попередників наших прадавніх, пом'янімо їх чистим серцем і сумлінням, і нехай цей день стане ще одним днем єднання всіх слов'ян, котрі мусять глибше усвідомлювати спільність своїх коренів і культурних традицій, плекати, любити, берегти і розвивати рідну мову — найпишнішу квітку серед слов'янських мов.

Ганна ІВАНОВА
також у паперовій версії читайте:

• ДОВЕДУ, ЩО БУТИ УКРАЇНЦЕМ — ПРЕСТИЖНО

назад »»»