Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ЧИ БУДЕ СВЯТО ПІСЛЯ «СВЯТА ДЕМОКРАТІЇ»?
Чергове свято демократії в Україні завершилось. Відтак 26 березня, серед іншого, запам'яталось тим, що практично всі високопосадовці та політики разом з пересічними громадянами вистоювали у чергах, аби отримати омріяні бюлетені.

Кілька слів щодо явки. Цього разу вона була нижчою порівняно до парламентської кампанії чотирирічної давнини. Утім, понад 67 відсотків тих, хто проголосував, спростовують міф про «млявість» нинішніх перегонів. Єдине, що впадає у вічі, — майже всі соціологічні дослідження прогнозували вищу активність — до 85 відсотків. За даними Комітету виборців України, черги та неузгодженості зі списками завадили волевиявитися приблизно мільйону громадян. Цифра, звичайно, вражаюча. Але мільйон виборців — це приблизно 2,7 відсотка. Відтак навіть якби усім їм вдалося «прорватися» на дільниці (як, до речі, робило чимало невдоволених виборців, зокрема, й у столиці, після 22.00), число тих, котрі скористалися своїм правом, сягнуло б максимум 70 відсотків.
Соціологічні спостереження цього разу не відзначалися такою точністю, як це було, скажімо, під час президентської кампанії. Причому, що цікаво, у день виборів власні попередні прогнози спростували самі ж соціологи. Адже екзит-поли, як і довиборні опитування, проводили ті самі центри.
Щодо лідера виборів, то тут більш-менш усе зрозуміло. Адже перше місце Партії регіонів віддавали практично всі. А от на другу позицію більшість експертів ставили «Нашу Україну». Проте результати усіх екзит-полів (було їх аж чотири) спростували ці прогнози — другим фінішував блок Юлії Тимошенко.
Про те, чому так сталося, ми поговоримо пізніше. Поки буде доречним ознайомити шановних читачів із результатами екзит-полів. Отже, Національний екзит-пол (який традиційно проводили фонд «Демократичні ініціативи», Київський міжнародний інститут соціології та Центр імені Олександра Разумкова) засвідчив такі дані. Партію регіонів підтримав 31 відсоток виборців, БЮТ — 23,9%, «Нашу Україну» — 15,5, Соцпартію — 5,4, комуністів — 3,3%. На межі прохідності — блок Вітренко, якому «екзит-пульнули» 2,9%.
Дослідження, проведені іншою службою, — ТОВ «ФОМ-Україна» — додають оптимізму шістьом учасникам перегонів. За даними опитування, Партія регіонів набирає 31,8%, БЮТ — 22,9, «Наша Україна» — 16,6, Соцпартія — 6,6, Компартія — 3,8, «вітренківці» — рівно 3%.
Два інших екзит-поли малюють перемогу таким учасникам перегонів: до попередньої «шістки» додається Народний блок Володимира Литвина. Причому, якщо компанія ДІАЦ ледь-ледь свідчить про прохідність — 3,1 відсотка, то дослідження Всеукраїнської соціологічної служби передбачають Литвину потрапляння у Верховну Раду із запасом — 5,1%. Загалом же результати цих екзит-полів такі. ДІАЦ: ПР — 31,01%, БЮТ — 22,7, «Наша Україна» — 14,7, СПУ — 5,76, КПУ — 3,69, блок Вітренко — 3,31, блок Литвина — 3,1%. Дані Всеукраїнської соціологічної служби такі: у «регіоналів» — 27,5% (найменше з усіх досліджень), у «тимошенківців» — 21,6, у «нашоукраїнців» — 15,6, у соціалістів — 5,5%. П'яте місце за цим екзит-полом посідає Володимир Литвин, у якого 5,1%, шосте — КПУ з 4,7%, сьоме — Наталія Вітренко з 3,2%.
Власне, така пильна увага до екзит-полів у суспільстві — не випадкова. Річ у тім, що попри лідерство Партії регіонів, згідно з усіма дослідженнями, створення «помаранчевої» коаліції, про яку так багато говорилося напередодні виборів, є можливим. Виходить так, що три політичні сили — «Наша Україна», соціалісти та блок Юлії Тимошенко можуть у потенційному парламенті об'єднати від 229 до 257 депутатів.
Варто також наголосити, що так звана «премія» для переможців, яка складається з голосів виборців, котрі проголосували або проти всіх, або за «гостей» нинішнього свята демократії, може становити від 16,8 до 18,2 відсотка. Власне, від того, яким саме буде цей бонус, залежатиме чимало. Адже голоси розподіляються серед усіх переможців, але пропорційно.
Чи не головний висновок виборів-2006 полягає у тому, що люди у своїй більшості підтримали дві найрадикальніші (хоча й діаметрально протилежні щодо політичного забарвлення) сили. Так склалось, що поміркованими партіями та блоками на цих виборах виступали «Наша Україна», Соцпартія і блок Литвина. Передвиборна ж риторика «регіоналів» і БЮТівців була надзвичайно емоційною і яскравою. Відмінність між цими двома силами ще й ось у чому: те, що Юлія Тимошенко фактично робила самотужки, за Віктора Януковича виконував його штаб, намагаючись мінімізувати контакт лідера з представниками областей, де Партія регіонів почувається не надто впевнено.
А от третє місце «Нашої України» (причому, судячи з усього, з великим відставанням від БЮТу) експерти пояснюють по-різному. Одне з них зводиться до того, що «нашоукраїнці» поступилися Юлії Володимирівні ще торік восени, під час урядової відставки. Власне, саме це мав на увазі Микола Томенко, вимагаючи від «НУ» вибачень за немудрі поради Президентові.
Мабуть, найголовніша причина успіху Тимошенко в тому, що Помаранчеву революцію чимало громадян сприймали, як дійство з двома яскравими лідерами. Тимошенко це відчула значно раніше за своїх партнерів-опонентів із «Нашої України», тому-то й пустила в маси тезу про так звані вибори прем'єр-міністра, які, за її словами, відбувалися 26 березня.
Здається, якби Віктор Ющенко погодився йти першим номером списку «Нашої України», блок набрав би значно більше голосів. Та рішення глави держави не балотуватися — однозначно правильне. Бо й зараз опоненти кожен на свій лад звинувачували і звинувачують Президента у тому, що він «залишився лідером лише однієї партії». Уявляєте, що б вони говорили, якби першим номером провладного списку значилося прізвище «Ющенко»?
Отже, потенційна коаліція. Про необхідність її створення політики заговорили відразу після закриття дільниць (навіть раніше, враховуючи «нічне» продовження всенародного волевиявлення). Першою цю ідею озвучила Юлія Тимошенко. Керівник виборчого штабу «Нашої України» Роман Безсмертний погодився із необхідністю створення такої коаліції й визнав: пропонувати кандидатуру глави Кабінету Міністрів повне право має БЮТ. Показово, що коментарі більшості «нашоукраїнців» у ніч після виборів і наступного дня переважно зводилися до того, що головне — не стільки результат «партії влади», скільки сумарний успіх «трійки» (БЮТ, СПУ, «Наша Україна»).
Однак «бліцкригу» щодо підписання угоди не вийшло. Юлія Тимошенко заявила: текст був готовий ще 26 березня о 22.00. Спочатку церемонію підписання було перенесено на 11-у годину ранку вчорашнього дня. Принаймні, про це говорив керівник БЮТівського штабу Олександр Турчинов. Але й тоді підписання не сталося. Спершу прес-секретар Юлії Тимошенко Віталій Чепінога заявив, що Роман Безсмертний попросив перерву на кілька годин для проведення політради «Нашої України». Ще за годину надійшла інформація про те, що «Наша Україна» взагалі не планувала нічого підписувати о цій порі. Так заявив представник Кабміну у Верховній Раді Борис Безпалий. «Ми не призначали ніякої події на 11.00 понеділка в Українському домі, — наголосив депутат. — «Наша Україна» — це політична партія, де вирішують колективно. Поки обговорюється ситуація, на її підставі й ухвалюватимуться рішення».
Певні застереження є і в соціалістів. Їхній лідер Олександр Мороз заявив, що готовий до коаліції, але уточнив, що в тексті угоди є кілька дискусійних принципів. Саме сьогодні Соцпартія має намір обговорити питання створення «помаранчевої» коаліції на засіданні своєї політради. Принаймні, так заявив депутат від СПУ Микола Рудьковський.
На цьому тлі варто пригадати слова представників Партії регіонів, котрі висловлюють упевненість, що без участі їхньої політичної сили створення коаліції не буде можливим. Утім, наскільки справдяться ці прогнози, майже повністю залежить від союзників — «Нашої України», Соцпартії та БЮТу. Хіба Центрвиборчком у результаті оприлюднить не такі цифри, як демонструють екзит-поли... До речі, саме цей нюанс не дає підстав критикувати «помаранчевих» за певне відкладання підписання угоди. Поствиборчу картину справді треба бачити чіткіше, ніж крізь призму лише екзит-полів.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
  • МОСКВА: ЯВКА ТРОХИ БІЛЬШЕ 4%
  • ХОРУЖІВКА — ЗА «НАШУ УКРАЇНУ»
  • ОЛЕГ РИБАЧУК ПРОГНОЗУЄ СТВОРЕННЯ «ПОМАРАНЧЕВОЇ» КОАЛІЦІЇ
  • ЗАВЖДИ ХТОСЬ СКАРЖИТЬСЯ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».