ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ СХОВИЩЕ БУДЕ ЗА ЧОТИРИ РОКИ
Останнім часом в Україні постала проблема поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) атомних електростанцій. Проекти українських АЕС не передбачали зберігання на промислових майданчиках станцій всього ВЯП, відпрацьованого за час проектної роботи АЕС.

Тому енергетична НАК «Енергоатом» змушена була вивозити ВЯП до Росії, сплачуючи за ці послуги щороку від 40 до 80 млн доларів.

Це збільшує собівартість електроенергії, виробленої на українських АЕС. Російське законодавство передбачає, що після переробки ВЯП радіоактивні відходи мають повертати до країни, з якої було завезено ВЯП. Таким чином, від 2001 року відходи переробки ВЯП з українських АЕС мають повертати в Україну. Така схема є надто витратною і невигідною. Адже ВЯП — це фактично не відходи, а велике джерело енергії, яке з часом можна буде використовувати у реакторах нового типу. Тобто ВЯП — енергетична сировина, яку можна з часом використати для власних потреб чи вигідно продати на світовому ринку, а не платити величезні гроші за його переробку. У всьому світі відпрацьоване ядерне паливо переважно не переробляють, а залишають на довготермінове зберігання.
Зважаючи на реалії, стало очевидним, що Україні значно вигідніше звести власне сховище для ВЯП. Тендер у рамках інвестиційного проекту будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива із залученням у проект новітніх технологій у сфері зберігання ВЯП АЕС було оголошено в липні 2003 року. Основне суперництво за перемогу в тендері розгорнулось між двома учасниками: консорціумом на чолі із ЗАТ «Укратоменергобуд» (Україна) і корпорацією «Нoltec international» (США).
Наприкінці грудня 2004 року переможцем зі створення сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР ДП НАЕК «Енергоатом» визнано корпорацію «Нoltec international», яка вважає своїм пріоритетом у роботі безпеку і захист довкілля. Умовами тендеру передбачено будівництво «під ключ» і введення в експлуатацію пускового комплексу сховища ВЯП, а також передавання відповідних технологій для подальшої добудови сховища силами експлуатуючої організації.
Результат конкурсу був прогнозований, оскільки нині в Україні немає власної технології «сухого» зберігання ВЯП, і через це українські компанії не мають потрібних технічних та інженерних рішень для зведення такого об'єкта і налагодження технологічного процесу безпечного зберігання ВЯП. Компанія «Нoltec international» — світовий лідер у сфері зберігання і транспортування ВЯП, вона спроектувала та встановила своє обладнання для зберігання ВЯП для 80 атомних реакторів у США, Мексиці, Кореї, Тайвані, Бразилії, Іспанії й Великій Британії.
Нещодавно НАЕК «Енергоатом» і корпорація «Нoltec international» (США) уклали контракт на створення централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Цей документ підписали у Києві за участі президента «Нoltec international» доктора Кріса Сінгха, президента «Енергоатому» Юрія Недашківського, міністра палива і енергетики України Івана Плачкова.
Сума контракту — 130 млн євро, вартість пускового комплексу централізованого сховища ВЯП експерти оцінюють у 150 млн євро. Будівництво сховища для відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу триватиме три роки. Орієнтовно роботи розпочнуться наступного року. Безпосередньому етапу будівництва передуватиме проведення техніко-економічного обгрунтування, державна експертиза проекту. Після цього проект мають затвердити Кабінет Міністрів і Верховна Рада. Щодо розташування майбутнього майданчика для спорудження сховища, то президент «Енергоатому» Юрій Недашківській зазначив, що найбільш доцільним і виправданим експерти вважають спорудження централізованого сховища ВЯП у Чорнобильській зоні.
У централізованому сховищі зберігатиметься відпрацьоване паливо з реакторів типу ВВЕР-440 і ВВЕР-1000 з Хмельницької, Рівненської й Південно-Української АЕС. Пусковий комплекс сховища за умовами тендеру включає 94 контейнери, необхідні для збереження 2 тис. 500 паливних збірок реакторів ВВЕР-1000 і 1 тис. 80 збірок реакторів ВВЕР-440. Це майже 20% загального обсягу відпрацьованого ядерного палива РАЕС, ХАЕС і ПУАЕС. Наступне розширення сховища заплановане без участі іноземного інвестора. Тобто «Нoltec international» фактично передасть ліцензійну технологію сухого зберігання ВЯП терміном до 100 років «Енергоатому».
Як зазначив президент «Нoltec international», компанія має намір для будівництва сховища залучати українські компанії. Проте жодних компромісів щодо дотримання якості робіт і обладнання не може бути, бо компанія є лідером на світовому ринку зберігання ВЯП, її технологія є унікальною і передовою, а репутація відома і цінується у всьому світі як бездоганна. Тому лише шляхом конкурсного відбору «Нoltec international» визначатиме підрядників виконання робіт, зберігаючи за собою право встановлювати свій бренд на контейнерах і технологічному устаткуванні. За словами міністра палива і енергетики Івана Плачкова, уряд максимально сприятиме залученню до виконання робіт українських компаній.
Проект фінансуватиметься за інвестиційною схемою. Тобто НАК «Енергоатом» не буде одразу вкладати кошти на етапі будівництва сховища. Лише після його запуску в роботу, завдяки економії коштів від вивезення ВЯП до Росії, «Енергоатом» розраховуватиметься з «Нoltec international». Повертати кошти, вкладені «Holtec», планується впродовж чотирьох років після завершення будівництва сховища.
Кредиторами проекту є два іноземних банки, зокрема «Wachovia» і Королівський банк Шотландії. До фінансування проекту також долучаться два українських банки — «Укрексімбанк» і «Альфа-Банк». За експертними висновками економічний ефект, тобто економія коштів компанії «Енергоатом» після запуску в роботу сховища ВЯП, становитиме від 1 до 1,5 млрд євро.

Роман ПІДВИСОЦЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ТІНЬОВУ ЗАЙНЯТІСТЬ МОЖНА ПОДОЛАТИ

назад »»»