Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО
Наш співрозмовник — Василь Голобородько, видатний український поет, дисидент, лауреат Шевченківської премії (1994 р.), який у свої 69 років покинув понівечений Луганськ і знайшов прихисток на Київщині.
За плечима у Василя Івановича вельми складне життя, чималий відрізок якого позначений тавром «ворог-антисовєтчик». З 1970 по 1986 рік його взагалі не друкували, певно, за те, що мав власну думку. Працював на шахті, в радгоспі і... творив вільнолюбну чесну поезію. Останні вісімнадцять років досліджує українську народну казку.
Нещодавно Оксана Забужко виступила з ініціативою номінування Василя Голобородька на Нобелівську премію.
— Василю Івановичу, ваша письменницька доля-стезя почалася з біди. «Зарубали» вашу першу книжку. Та вона вийшла за кордоном, за що Вам заборонили на роки друкуватися, тобто реалізуватися. У таких випадках багато хто ламається: спивається або навіть узагалі кидає писати. За яких обставин ця історія сталася, що то за «крамола» була?
Кияни і гості столиці отримали незабутні яскраві враження від творів соціального мистецького проекту «Український пейзаж», організованого Національним культурно-мистецьким музейним комплексом «Мистецький Арсенал». Проект приурочений до Дня Незалежності України, який був зовсім іншим, ніж попередні. Більшість українців по-новому відчули його сутність, адже у 2014-му незалежність у повному розумінні цього слова дається нам дуже дорогою ціною.
Особливість виставки в тому, що її організатори були відкриті до пропозицій, вони хотіли зробити максимально простий, зрозумілий, красивий проект. І це їм вдалося. Для них не було принциповим, чи то були знані роботи художників, чи зовсім нові. Головне — широке висвітлення теми й високий рівень творів. Надійшло більше тисячі пропозицій, авторитетна конкурсна комісія впродовж року відібрала 300 найкращих. Виставка українського пейзажу стала наймасштабнішою за роки незалежності.
Проект об’єднав сто авторів, серед учасників якого — визнані митці й молоді перспективні художники. До експозиції увійшли роботи Анатолія Криволапа, Андрія Сагайдаковського, Олександра Бабака, Артема Волокітіна, Олександра Ройтбурда, Максима Мамсікова, Олександра Сухоліта, Олега Тістола, Миколи Маценка, Марини Скугарєвої, Тиберія Сільваші, Даниїла Галкіна, Юрія Пікуля та ін.
Як і щороку над містом Тростянець, що на Сумщині, нещодавно знову зазвучали пісні про українське село, де, як лірично писала Ліна Костенко, «півні кричать у мегафони мальв — аж деренчить полив’яний світанок». А сталося це завдяки ХХІV Всеукраїнському фестивалю мистецтв «Боромля-2014», що фактично є ровесником незалежності нашої країни і вже протягом двадцяти чотирьох років дарує прекрасне музичне мистецтво напередодні найбільшого державного свята України.
Біля витоків фестивалю стояли легендарні Анатолій Солов’яненко, Микола Кондратюк, Костянтин Огнєвий, а своє творче сходження починали відомі нині українські виконавці Алла Кудлай, Микола Свидюк, Анжеліка Вербицька, Надія Шестак.
Головною метою фестивалю, який, до речі, вже понад два десятиліття є єдиним Всеукраїнським сільським фестивалем, залишається завдання дати путівку в творче життя талантам.
Київський академічний молодий театр надає можливість молодим режисерам втілювати в життя досить сміливі творчі експерименти. А майданчиком для всього нового та незвичного стала нещодавно створена мікросцена. Саме тут відбувся дебют режисера Ірини Пастущак, яка здійснила постановку вистави «Розпуста змії» за однойменною новелою японського письменника Уеда Акінарі.
Напевне, на планеті Земля навряд чи знайдеться більш незвичайна культура, ніж японська, адже сучасна Японія уособлює феноменальну подвійність і навіть потрійність, де тісно переплелися минуле, сьогодення і майбутнє. З одного боку — високі технології, лідерство в розвитку комп’ютерної техніки, а з іншого — непохитна живучість вікових традицій.
Саме таке поєднання минулого і майбутнього притаманне японській фантастиці. Традиції літературної фантастики тут сягають глибокої давнини, а там і загадкові чудесні перетворення, і фантастичні подорожі. Принагідно зазначимо, що японці здавна були великими майстрами нереального світу. Оповідання У. Акінарі, об’єднані у збірку «Місяць у тумані», належать до вершин японської фантастики. І новела «Розпуста змії» входить до цієї збірки.
Кілька місяців тому Європейський Союз, прагнучи підтримати Україну, відкрив для її сільськогосподарської продукції свій ринок. Цей захід планувався як тимчасовий і, очевидно, міг нагадувати певне тестування: наскільки Європа готова прийняти наші харчі і чи готові вітчизняні аграрії до гострої конкуренції за найвищим ґатунком.
На жаль, це налагодження партнерських відносин було ускладнене особливою ситуацією, пов’язаною з агресією щодо України, та міжнародними санкціями, запровадженими в тому числі до сільськогосподарської продукції.
Що вдалося зробити за цей час вітчизняним виробникам плодоовочевої продукції, аби облаштувати місце на європейському ринку? Це стало темою розмови з керівником напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Миколою Гриценком.
— Які перспективи на врожай плодоовочевої продукції маємо нині?
або ЧОМУ НА ПОЛТАВЩИНІ АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ДОСТУПНІ ОДИНИЦЯМ
Розмови про те, що українцям доведеться зимувати в холодних квартирах, уже не поодинокі «думки вголос», а, схоже, — цілковито реальний прогноз. Причому, з наближенням холодів і в уряді вже не так оптимістично оцінюють власні можливості забезпечити теплом житловий сектор, а промислові підприємства — власними блакитним паливом та вугіллям. Урядовці не приховують, що без російського газу Україна навряд чи зможе обійтися взимку.
Хоч як крути-верти, визнають у високих кабінетах, а у войовничого сусіда таки доведеться закуповувати не менше п’яти млрд куб. газу. Інакше вітчизняним теплогенеруючим підприємствам — гаплик. Виникли проблеми і з вугіллям, на якому працюють чимало електростанцій. Через те, що 80% шахт на Донбасі вже не працюють, вугілля країні катастрофічно бракує.
Наразі урядовці говорять про необхідність закупівлі в Польщі або навіть у Південній Африці вугілля на 16 млрд гривень. Також уже не секрет те, що українців чекають і «планові» відключення електрики в години пікового навантаження в мережі. Як це було на початку 90-х років.
Нещодавно міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило рейтинг України. При цьому його експерти зазначають, що український уряд підписав угоду з МВФ і розпочав реалізацію широкої програми економічних реформ. Парламентські вибори можуть посприяти їх суттєвій підтримці, але економічні негаразди й політичні ризики можуть зірвати їхнє впровадження.
Рейтингове агентство Standart@ Poor’s підвищило рейтинг України за зобов’язаннями в іноземній валюті. Змінило прогноз з негативного на стабільний. Його аналітики вважають, що досягнення угоди про отримання кредиту від МВФ у 17 млрд дол. дозволить забезпечити потреби України в зовнішньому фінансуванні на цей рік і стабілізує макроекономічну ситуацію.
Насправді ж рівень рейтингу залишився колишнім, не був поліпшений, лише змінили прогноз на стабільний. Це означає, що рейтингове агентство не передбачає поліпшення кредитного рейтингу в подальшому. Не бачить економічного поліпшення в Україні.
Коли я вперше переступив поріг Боярського будинку відпочинку для незрячих, був вражений красою та величчю розкішних сосен, що росли поодинці або невеликими групками, по обидва боки центральної алеї, яка веде вглиб території. Чисте, прозоре повітря, наповнене смолистим ароматом нагрітої лагідним сонечком хвої. І тиша якась особлива, заспокійлива. Тут воістину райський куточок для змучених безліччю проблем душ незрячих людей. Але яким же дисонансом на тлі цієї царської ідилії виглядали спальні корпуси!
У Боярському будинку відпочинку два триповерхових спальних корпуси. У спальному корпусі № 1 працює тільки другий та третій поверхи, а перший уражений грибком, який дістався вже й другого. Працює цей корпус в основному влітку, бо немає опалення. А спальний корпус № 2 взагалі не функціонує. Коли я зайшов у середину цього корпусу, то побачив жах: розвалені стіни багатьох кімнат, біля них купи битої плитки, повністю знищена система опалення, водопроводу, каналізації, зрізані металеві поручні на сходах, зняті двері у всіх приміщеннях тощо.
Економічна ситуація двох нових суб’єктів РФ не викликає оптимізму. За статистикою, регіональний продукт брутто на одного мешканця у 2011 і 2012 роках, порівняно з російськими регіонами, був більшим лише від рівня Чечні та Інгушетії і навіть нижчим, ніж у Калмикії. Найближчими роками у подібних пропорціях Крим буде дотуватися федеральним центром. Росіяни, які вже мають «годування Кавказу», «годуватимуть ще й Крим».
Але гонор для них більше, ніж розум. Такої суспільної консолідації і підтримки влади Росія не бачила давно. Досі її дії на міжнародній арені, попри величезне бажання, мали регіональний вплив. Анексія Криму викликала глобальні наслідки. А для Росії і росіян марнославство — понад усе. Як показують дослідження Центру Левади, вгору пішли не тільки рейтинги популярності Путіна, Медведєва чи навіть губернаторів.
Найважче після війни досягнути стабільного мирного врегулювання. Історія знає чимало таких прикладів. Не завжди угоди про перемир’я досягали рівня мирних договорів. У липні 1953 року було досягнуто домовленості про перемир’я між Північною і Південною Кореєю, але відтоді так і не вдалося досягнути справжньої мирної угоди. Особливо ускладненим обіцяє бути досягнення миру в умовах українсько-російського конфлікту. Це засвідчують оприлюднені дванадцять пунктів мінської домовленості від п’ятого вересня.
Сумніви щодо реалістичності угоди стосуються дотримання політичних умов урегулювання та контролю за виконанням цієї домовленості. Ідеться навіть не про регулярні порушення «невідомими» учасниками конфлікту технічних умов припинення вогню. Найбільші проблеми залишаються від самого початку конфлікту. Передусім, це відсутність у російської сторони доброї волі для припинення втручання у протистояння. Цей факт провокує серйозні військово-політичні проблеми, пов’язані з відсутністю надійного контролю за українсько-російським державним кордоном.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».