Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Напередодні Міжнародного дня демократії, який за рішенням Організації Об’єднаних Націй із 2008 року щорічно відзначається 15 вересня, у так званий єдиний день голосування у понад тридцяти суб’єктах Російської Федерації відбулися вибори до органів місцевого самоврядування.
За нормальних політичних умов регіональні вибори, особливо у державах із федеративним устроєм, вважаються ледь не важливішими за вибори глави держави і федерального парламенту. В умовах діючої російської демократичної вертикалі, звісно, такого значення вибори не мають, але властям завжди важливо підтягти показники виборчої активності електорату, які є ознакою збереження певної легітимності чинної влади.
Політично принциповими ці вибори для Кремля стали з позиції консолідації ура-патріотичних настроїв за умов дії міжнародних економічних санкцій. Вибори мали зафіксувати збереження дієвості механізмів «керованої демократії», що особливо важливо, враховуючи підготовку до думських виборів 2016 року.
18 вересня 2014 року пройшов референдум щодо незалежності Шотландії. Місцеві націоналісти наполягали на цьому з 2007 року, коли соціологічні опитування фіксували мінімальні симпатії на користь відокремлення від Великої Британії. Однак за останні сім років політична ситуація радикально змінилася.
За нинішніх умов кризи однополярної системи міжнародних відносин та активізації різноманітних сепаратистських рухів шотландський референдум став ледь не зразком для всіх інших рухів за незалежність різних етнічних груп у рамках Євросоюзу. Знервовано за референдумом стежили передусім в Іспанії, де у листопаді самовизначатися збираються у Каталонії, а за нею, можливо, й у Басконії. Шотландський приклад викликав певні сентименти на французькій Корсиці, але там усе набагато спокійніше, адже більшість населення острова наразі становлять досить багаті пенсіонери з материка.
Наші успіхи на східному фронті безпосередньо залежать від оснащення армії озброєнням та військовою технікою, пальним, продовольством та речовим майном. Саме про забезпечення потреб Збройних Сил України на брифінгу в Кабміні розповіли відповідальні особи Міністерства оборони.
Як повідомив начальник фінансово-економічного управління департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони полковник Олександр Інжиєвський, для силових структур із Резервного фонду в цьому році передбачено 17,0 млрд гри, з яких Міністерство оборони отримає 11,7 млрд.
Нині армії вже надійшло майже 7 млрд, з яких витрачено 46%. Найбільша сума (1 млрд 583 млн грн) пішла на грошове забезпечення військовослужбовців. Решту спрямують на придбання пально-мастильних матеріалів, ремонт та закупівлю озброєння і військової техніки, речове забезпечення та харчування військовослужбовців, виплату одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих.
Президент України Петро Порошенко висловлює впевненість, що Україна ніколи не повернеться в жахливе радянське минуле.
Про це він сказав під час свого виступу на спільному засіданні Палати громад та сенату Канади в Оттаві. Президент нагадав, що Верховна Рада 16 вересня ратифікувала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. «Ми сказали: «Прощавай, Радянський Союз!» Це був такий собі рубікон, який ми мали подолати. Ми ніколи вже не повернемося назад до нашого жахливого минулого», — заявив Порошенко.
Він також наголосив, що свобода, демократія та європейське майбутнє стали по-справжньому реальними для розвитку України, та висловив рішуче переконання, що Україна має можливість стати членом Європейського Союзу. Стосовно бойових дій на сході країни Порошенко зазначив: «Я вважаю, що війна на Сході України — це війна проти тероризму. Це наша спільна війна, і я не маю в цьому сумніву. З вашою допомогою та з допомогою міжнародної спільноти ми переможемо в цій боротьбі».
Під час свого виступу Президент висловився за розвиток співпраці з Канадою в авіаційній галузі та створення зони вільної торгівлі між двома країнами.
або СУПЕРЕЧЛИВИЙ ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ДЕНЬ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПТИМІЗМУ
День 16 вересня для України уже давно став непростим днем. Чотирнадцять років тому в цей день зник журналіст Георгій Гонгадзе. Власне, саме після цієї трагічної події в нашій новітній історії розпочалися акції протесту, котрі згодом переросли в Помаранчеву революцію, яка, у свою чергу, призвела до зміни влади.
Нині ця дата підтвердила свою особливість. Тепер про 16 вересня говоритимуть ще й як мінімум як про дату ратифікації такої вистражданої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. А як максимум (судячи з подальших подій) — як про день, коли парламент ухвалив закони про особливий статус окремих районів Донбасу та про люстрацію.
От не може в Україні бути все на позитиві. Навіть упродовж якогось одного конкретного дня... Якби розпущена Президентом Петром Порошенком Верховна Рада на своєму фініші працювала у звичному режимі, а не збиралася «під куполом» усього раз на місяць, 16 вересня могло б ознаменуватися лише ратифікаційним рішенням.
У вестибюлях шести пересадочних станцій Київського метрополітену з’явилися рельєфнографічні карти-схеми Київського метрополітену, якими зможуть скористатися нарівні з іншими пасажири з порушеннями зору та повністю незрячі, повідомляє kyiv.ridna.ua. Карти виготовлено відповідно до міжнародних стандартів доступності для людей з інвалідністю і з урахуванням принципів універсального дизайну.
Для розміщення перших шести карт обрано вестибюлі станцій «Театральна», «Хрещатик», «Майдан Незалежності», «Площа Льва Толстого», «Золоті ворота» та «Палац спорту», оскільки вони розташовані у центральній частині міста і мають великий пасажиропотік.
Усі карти-схеми розміщені на рівні обличчя людини середнього зросту. Контролери контрольно-пропускних пунктів проінструктовані й готові в разі необхідності зорієнтувати незрячого пасажира щодо розташування схеми. Вивчивши карту, незрячий пасажир має можливість попросити контролера про супровід до поїзда.
Баскетбольна збірна України нерівно провела дебютний для себе чемпіонат світу, що наближається до завершення в Іспанії. Перемоги підопічних американського наставника Майка Фрателло чергувалися з поразками, вийти з групового турніру до наступного раунду завадила гірша, ніж у рівних за класом команд, різниця очок.
Розпочалася першість світу досить оптимістично — українці переграли команду Домініканської Республіки з рахунком 72:62. Ще перед стартом змагань цю збірну розглядали як одного з конкурентів у боротьбі за щонайменше четверте місце серед шести учасників групового раунду.
Наступними суперниками були фінські баскетболісти, які теж не видавалися нездоланними. Перед зустріччю з українцями їх декласували американські баскетболісти — 114:55. Та саме на зустріч з українцями збірна Фінляндії зібралася. Наприкінці першої чверті цього матчу важкої травми зазнав один із лідерів «синьо-жовтих» Сергій Гладир. Він не зміг відновитися ані до кінця гри, ані до кінця турніру... Утім, і без Гладиря українці могли перегравати фінів, та фінальна сирена зафіксувала прикру поразку — 76:81.
17-річна киянка Ангеліна Калініна зупинилася за крок до повторення найгучніших успіхів українських тенісистів-юніорів. Лише у фіналі відкритого чемпіонату США наша співвітчизниця поступилася представниці Чехії Марі Боусковій — 4:6, 6:7.
Раніше на юніорських турнірах серії Grand Slam перемоги святкували в різні роки Андрій Медведєв, Катерина Бондаренко та Еліна Світоліна.
На шляху до фіналу Калініна переграла у чвертьфіналі третю ракетку змагання — білоруску Ірину Шиманович (6:4, 6:3), а у важкому півфінальному поєдинку за 1 годину 48 хвилин зламала опір американки Кетрін Стюарт — 4:6, 6:2, 6:1.
У головному жіночому фіналі знову стала найкращою нев’януча зірка — американка Серена Вільямс, яка 26 вересня відзначить 33-й день народження з титулом переможниці відкритого чемпіонату США. За весь турнір жодна суперниця не змогла взяти у Серени не те щоб партію — в жодному сеті потужна тенісистка не віддала навіть чотирьох геймів!
Я досі панічно боюся зубного лікаря. Точніше, його вірного помічника — бормашину! І, як і раніше, до останнього відкладаю візит до стоматолога. У цьому я, на жаль, не самотній. Багато хто йде до нього лише тоді, коли біль уже стає нестерпним.
Страх перед стоматологами, напевне, пов’язаний з неприємними спогадами, які залишилися ще з дитинства. Кажуть, що в ті часи у поліклініках було погане обладнання, тому лікування зубів було болісним, а ось тепер... Не знаю, не знаю. Все одно боюся. А може — даремно?
Уточнити, як справи у стоматкабінеті тепер, ми попросили фахівця. Отже, наші страхи спробує розвіяти кандидат медичних наук, доцент Віктор Кухта.
— Вікторе Степановичу, скажіть, наскільки змінилися підходи до лікування зубів останніми роками?
— Можу порадувати: прийшовши до лікаря, ви можете тепер забути про болісні, неприємні відчуття у стоматологічному кабінеті. Завдяки розвитку медичних технологій, нині видалення зуба проводиться тільки в крайньому разі.
«Дивовижною людиною був цей Коцюбинський!», констатує в одній із публікацій літературознавець Алла Диба. Таку оцінку зустрічаємо у працях інших дослідників та науковців. Мабуть, усім зрозуміло, що мається на увазі не тільки літературний талант Михайла Михайловича, а йдеться про нього як про неординарну особистість. Він зумів досягти недосяжного для більшості з нас. І це дійсно так!
Ось кілька фактів: М. Коцюбинський знав дев’ять мов— три слов’янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську і три східні: татарську, турецьку та циганську. Він вражав своїх сучасників знанням не тільки літератури, а й природничих наук, історії, психології, народного мистецтва і фольклору. Його називають у числі тих, хто сприяв розвитку вітчизняної музики, освіти.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».