Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
У другій половині квітня до України після перезмінки повернулися з Антарктиди зимівники ювілейної 20-ї експедиції, які з квітня 2015-го по квітень 2016-го несли вахту й вели дослідження на Галіндезі та інших навколишніх островах.
Кореспондент «Демократичної України» взяв низку інтерв’ю у полярників 20-ї експедиції.
Дослідження у царстві криги, скель і снігів
— Під час зимівлі, — розповідає начальник станції Віктор Лук’ященко, — ми повністю виконали затверджені міжвідомчою науково-технічною радою «Антарктика» плани фундаментальних і прикладних досліджень — гідрометеорологічних, геолого-геофізичних, біологічних, геокосмічних, медико-фізіологічних та інших, що передбачені Державною цільовою програмою. Крім того, полярниками було здійснено і низку досліджень за тематикою міжнародного співробітництва нашого Національного антарктичного наукового центру з партнерами із США, Польщі, Аргентини, Австралії.
Під час президентської кампанії Дональд Трамп із неприхованим задоволенням насміхався над експертами з питань зовнішньої політики.
Кілька тижнів тому Трамп з’явився у супроводі групи різноманітних експертів та проголосив свою першу промову з питань закордонної політики. Зустріч була організована у вашингтонському готелі Mayflower дослідницьким Центром національного інтересу, заснованим колишнім президентом Річардом Ніксоном і відомим як Центр Ніксона, який став важливим центром «політичного реалізму», тобто доктрини стриманості і порозуміння.
Виступ Трампа оголосив Залмай Халізад, колишній представник США в ООН та посол в Афганістані та Іраку.
За останнє півріччя у Молдові відбулися глибокі зміни співвідношення політичних сил. У результаті спритних ходів, використовуючи контроль за молдовськими правоохоронними органами, Влад Плахотнюк, один із лідерів номінально проєвропейської Демократичної партії і найбагатша людина у державі, зміг домогтися арешту у жовтні 2015 року свого головного конкурента — колишнього прем’єра Влада Філата.
Потім він здійснив призначення на посаду прем’єра свого вірного співпрацівника — Павла Філіпа, зосередивши у своїх руках небачені в сучасній історії Молдови політичні і бізнесові впливи.
Після арешту Філата впливи Плахотнюка почали швидко зростати. Протягом трьох місяців йому вдалося підпорядкувати собі більшу частину політичної еліти.
11 травня 2016 року в Берліні відбулася чергова зустріч міністрів закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, Франції Жана-Марка Ейро, України Павла Клімкіна та Росії Сергія Лаврова. Порядок денний цього раунду переговорів залишається традиційним і стосується відсутності прогресу в процесі реалізації Мінських угод.
Одні експерти вважають, що їх неможливо Україні виконати в принципі, зберігши свою незалежність і суб’єктність у міжнародних відносинах. Інші зауважують, що альтернативою зазначеним угодам є лише відновлення бойових дій з усіма ризиками для європейської системи безпеки.
Майже за два з половиною місяці до старту літньої Олімпіади у Ріо-де-Жанейро Бразилія занурюється у глибоку внутрішньополітичну кризу. Наприкінці квітня нижня палата парламенту Бразилії започаткувала процедуру імпічменту проти президента Ділми Руссефф. Далі це питання 11 травня 2016 року розглянув бразильський сенат, який прийняв неприємне для президента рішення.
Тому, якщо події розвиватимуться за буквою Конституції Бразилії, Ділма Руссефф має передати повноваження президента віцепрезидентові Бразилії Мішелу Темеру, котрий представляє центристську партію, яка перейшла в опозицію до правлячих лівих.
Третій місяць тривають антиурядові протести у столиці Македонії Скоп’є та інших найбільших містах цієї балканської країни. Опозиція вимагає відставки президента Македонії Георге Іванова й перенесення запланованих на 5 червня поточного року виборів на пізніший строк.
Президент відмовляється скасовувати оголошену амністію корупціонерам і тим, хто організовував прослуховування телефонів політиків, бізнесменів і дипломатів. Рік тому аналогічні протести вже відбувалися. Тоді за посередництва європейських дипломатів напругу вдалося зняти.
Тепер лідер соціалдемократів Зоран Заєв висуває більш радикальні вимоги, а Європейський Союз демонструє більшу пасивність.
6 травня 2016 року у Сочі відбулися переговори президента Росії Володимира Путіна та японського прем’єр-міністра Сіндзо Абе. Керівник виконавчої влади Японії зустрівся з господарем Кремля після завершення свого західноєвропейського турне. Правда, останнє відбувалося під гучний інформаційний супровід очікувань того, чим закінчаться російсько-японські переговори.
Інтриги додавали заяви обох сторін про те, що за підсумками переговорів не передбачаються жодні спільні заяви. Утім, ще до візиту було анонсовано появу «восьми пунктів» від Сіндзо Абе щодо розвитку японськоросійських відносин.
Зокрема, Кремлю обіцяно інтенсифікувати торговельноекономічні відносини, збільшити японські інвестиції у ключові галузі економіки Далекого Сходу, розвивати технологічні та культурні зв’язки.
Цей день наразі не можна назвати днем нашої єдності.
Частина країни полірує ювілейні медалі, закуповує гвоздики і чіпляє до виворотів лацкана смугасті стрічки — щоб із викликом пройтися до Алеї слави. Виринуть на день із підпілля сталіністи-комуністи і не розігнані поки вітренківці. Канал «Інтер» спокусить черговими «Смуглянкою» і «Катюшею». Ті, хто вважає себе ветеранами, отримають разові 400 гривень від влади і щорічні сто грамів від «Опоблоку».
А як же інакше, скажуть деякі. Не можна, щоб Велику Перемогу приватизував Путін. Негоже спускати йому образливі слова про те, що фашизм подолали б і без України.
За кілька днів виповнюється 72 роки від моменту злочинної депортації кримськотатарського народу з території півострова. Тривалий час 18 травня представники корінного народу Криму широко відзначали цю сумну дату.
Втім, після російської окупації півострова усе кардинально змінилося. Скажімо, торік масові заходи в Сімферополі були заборонені, а нині до чергової річниці депортації окупаційна влада в Криму підготувала ще цинічніший «подарунок» — заборону представницького органу кримських татар — Меджлісу.
На думку одного з лідерів кримських татар Мустафи Джемільова, віднині під загрозою звинувачення в екстремізмі перебуває, по суті, більшість представників цього етносу.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».