Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
24 листопада 2015 року президент Франції Франсуа Олланд побував у Вашингтоні, 26 листопада — у Москві. Ці візити відбувалися на тлі інтенсивної роботи дипломатів, які намагаються допомогти координації антитерористичних зусиль держав «великої двадцятки».
Після сумнозвісних терактів 13 листопада у Парижі ця проблема стає домінантною у світовій політиці. Однак від того ступінь ефективності протидії тероризму не став вищим. Спецслужби країн — членів Європейського Союзу намагаються мобілізуватися та координувати свою діяльність у протидії тероризму. Але чим більше стає відомо про факти підготовки терактів у Парижі, тим гучніше критика роботи спецслужб.
Більше за все дісталося поки що бельгійським спецслужбам. Минулого тижня у Брюсселі — штаб-квартирі не тільки Європейського Союзу, а й Північноатлантичного альянсу — було оголошено найвищий рівень загрози скоєння терористичного акту.
Сергій Приймак із 81-ї окремої аеромобільної бригади 90-го окремого десантно-штурмового батальйону (Житомир) перебував у найгарячіших місцях АТО. Він також пройшов пекло Донецького аеропорту, а в Пісках кіборга поранили. Лікувався від контузії, а виявили рак 4-ї стадії. Проте джерелом життя для нього є 2-місячний синочок. Про війну на сході, поранення та жагу до життя він розповів кореспонденту «ДУ».
— Сергію, розкажіть про себе.
— Я народився 24.02.1984 року. Мама — вчитель української мови та літератури. Тато помер у 2013-му. Із рідного села я був мобілізований один. Я — фахівець із будівництва та дуже люблю з дитинства техніку. В сім’ї є старша сестра. До війни ми з дружиною вели невеличкий будівельний бізнес. Мали бригади та проводили ремонтні роботи, будівництво.
— Ви родом із Києва?
— Я сам із Хмельницької області, а дружина — з Київської області, тому я і опинився в Києві.
Відзначивши минулої суботи День гідності й свободи, Україна увійшла в цілий цикл річниць, пов’язаних із подіями на Майдані Незалежності та за його межами у 2013–2014-х роках. Знакові річниці так чи інакше триватимуть акурат до 20 лютого — найтрагічнішої дати упродовж Революції гідності.
Втім, лютий ще навіть не бовваніє на політичному та суспільному небосхилі. А от ще одна дата — другі роковини розгону мирних протестувальників в ніч з 29-го на 30 листопада — настане ось-ось. Власне, справді велелюдні народні виступи розпочалися саме після згаданого майданного побоїща. Фактично кількадесят громадян (переважно студентів) дали друге й основне дихання процесам, котрі після цього стали незворотними.
Наша сьогоднішня розмова з двома потерпілими від беркутівських кийків волонтерами: Любомирою Кеплер та Сергієм Колошею.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».