Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
26 ЛИПНЯ — 160 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДЖОРДЖА БЕРНАРДА ШОУ (1856–1950),
АНГЛІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА І ПУБЛІЦИСТА
«Краще ніколи, ніж пізно» — цей афоризм Бернарда Шоу якнайкраще відображає сутність творчості самого автора. Його п’єси, публіцистика, ораторські виступи завжди були своєчасними, а їхня геніальність полягає в тому, що вони і сьогодні залишаються актуальними.
Народився Бернард Шоу 26 липня 1856 року в Дубліні, столиці Ірландії. Батько його належав до збіднілої частини відомого в Ірландії роду, який походив, за легендою, від Макдуфа з трагедії Шекспіра «Макбет», що давало митцю підстави жартувати, ніби він є нащадком великого Шекспіра. Насправді ж дитинство майбутнього драматурга було нещасливим, він ріс у неблагополучній родині, де батько, комерсантневдаха, частенько випивав, а мати, глибоко розчарована сімейним життям, зневажала безвольного чоловіка і дітьми не опікувалася.
ВЛІТКУ 988 РОКУ РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ХРЕСТИВ КИЇВСЬКУ РУСЬ,
ВИВІВШИ ЇЇ В ЧИСЛО ПЕРЕДОВИХ ДЕРЖАВ СВІТУ
Як усе починалося...
Усі ми знаємо, що Київську Русь охрестив князь Володимир. І сталося це влітку 988 року. Але цій вікопомній події передувало чимало інших подій. Наприклад, якщо вірити різним переказам і літописам, що збереглися до нашого часу, то християнство не прийшло до наших пращурів в одну мить. Воно утверджувалося протягом століть.
Приміром, першою відомою спробою офіційної християнізації вважається так зване Аскольдове хрещення: у 860 р. князь Аскольд, перший із київських князів, прийняв нову віру. В 955 р. відбулося хрещення київської княгині Ольги, яка намагалася зміцнити контакти з Візантією. Тоді ж з’явилися перші християнські храми в Києві.
Народні депутати ухвалили законопроект № 3339 «Про внесення змін до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції», повідомляє Укрінформ.
У пояснювальній записці зазначається, що чинний закон щодо соціальної державної допомоги малозабезпеченим сім’ям передбачає, що розрахунок середньомісячного доходу такої сім’ї базується на сукупному доході всіх її членів з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
«У переважній більшості військовослужбовці, які беруть участь в антитерористичній операції, позбавлені можливості матеріально (фінансово) допомагати своїм сім’ям.
Тарифи й субсидії — одні з найгостріших тем соціального діалогу влади й суспільства, що мають широке публічне обговорення та перебувають у режимі перманентного роз’яснення. Посеред інших ці теми й були в ефірі радіо «Ера».
Міністр соціальної політики Андрій Рева, відповідаючи на запитання ведучої, спростував декотрі оманливі судження щодо того, що тим, хто потребує субсидій від держави, насправді підуть гроші громадян із трохи кращими статками.
«Джерелом виплати субсидій є не податок з фізичних осіб, не ПДВ та інші податки і збори, а рентна плата газовидобувних компаній, — роз’яснив міністр. — Законом ця плата встановлена на рівні 70%. До того ж основний споживач газу в Україні не населення, а промислові підприємства. І якщо ви уважно подивитеся на ціни, за якими приватні підприємства купували газ, то для них це абсолютно нічого не поміняло.
Розмови про виведення вітчизняного бізнесу з «тіні», а заодно заміну розрахунків у «конвертах» із найманими працівниками на офіційну зарплату точаться тривалий час. Методів і засобів боротьби пропонується чимало, ось тільки результат — нульовий. Бюджет недоотримує мільйони податків, а мізерні пенсії залишаються на тому ж рівні через несплату страхових внесків.
Врештірешт, сталося так, що 6 мільйонів українців, які чесно працюють, утримують 12,5 млн пенсіонерів. Арифметика, якою поділився міністр соціальної політики Андрій Рева з агентством УНІАН, вражає. За статистикою, у нас 26 млн осіб працездатного віку, які запросто могли б утримувати згадану вище кількість пенсіонерів.
Однак реально працюючих налічується лише 16 млн, із них тільки 10 млн сплачують ЄСВ. Причому з цієї кількості 4 млн отримують мінімальну зарплату.
Впродовж 2014–2015 років українська економіка та банківська система пройшли найглибшу кризу часів незалежності, констатують експерти. Вона була обумовлена військовим конфліктом на Донбасі, анексією Криму, масштабним структурним дисбалансом, який формувався впродовж останнього десятиліття.
Додатковим джерелом проблем стало те, що банківський сектор тривалий час залишався без належного регулювання й ефективного нагляду. Тож стрімко зросла кількість фінустанов, які не збиралися займатися класичним фінансовим посередництвом і розглядались акціонерами лише як інструменти фінансування пов’язаних бізнесів.
Негативну роль у погіршенні фінансового стану банків відіграла правова незахищеність кредиторів. Реструктуризація фінсектора та перезапуск банківської системи, що проходить нині, викриває багато фундаментальних проблем і засвідчує надвисоку вартість для економіки зволікань із прийняттям соціально непопулярних, але необхідних рішень, кажуть у НБУ.
Нині до складу Північноатлантичного альянсу входять 29 країн світу. Україна після проголошення Незалежності теж неодноразово заявляла про бажання поповнити його лави, але далі слів справа не пішла.
Чому? Коли альянс надаватиме і чи взагалі надаватиме нам більш ефективну допомогу у протистоянні путінській Росії? Що дав саміт НАТО, який відбувся у Варшаві, нашій країні?
Відповісти на ці та інші запитання кореспондент «ДУ» попросив Вадима Гречанінова — генерал-майора у відставці, президента Атлантичної Ради України — громадської організації, яка багато зробила для наближення нашої країни до НАТО.
Туреччина продовжує долати наслідки путчу військових, який вони здійснили 15–16 липня. Преса жваво обговорює причини провалу заколоту та передумови його можливості. Засоби масової інформації завжди досить ретельно стежили за непростими відносинами між Реджепом Ердоганом та армією.
Ця історія розпочалася ще за часів перемоги його партії на виборах 2000 року та формування нею уряду. Вже за п’ять років відбулася хвиля арештів серед військових, які були звинувачені у спробі підготовки державного перевороту. Чимало з них досі відбувають ув’язнення.
Початок світової економічної кризи 2008 року ще більше загострив відносини Ердогана і турецької армії: готуючись пересісти у президентське крісло, він підстрахувався від чергової змови.
Останнім часом ми чули про Грецію більше у зв’язку з міграційною кризою, але напружена ситуація в країні викликана не лише мігрантами: греки продовжують відчувати тиск триваючих фінансових проблем. Греція потребує від Євросоюзу чергових порцій грошей, щоб завдяки допомозі витягнути свою економіку з фінансової безнадії.
Незважаючи на всі проблеми, ніхто в країні не говорить про «Грексіт». Прем’єр Алексіс Ципрас знає, що тільки завдяки критикованому ним Євросоюзу може зберегти себе у кріслі прем’єра. Без закордонної підтримки Греція давно вже могла оголосити банкрутство, а цього грецький істеблішмент не хоче з чисто амбіційних мотивів.
Ще у травні грецький парламент ухвалив черговий пакет заощаджень на суму 1,8 мільярда євро. Пакет передбачає підвищення ставки ПДВ з 23 до 24%, що привело до подорожчання продуктів харчування і напоїв. Через зростання непрямих податків дорожчими стали, зокрема, тютюнові вироби, алкоголь, електроенергія і паливо.
Російська Рада зовнішньої і оборонної політики (СВОП) опублікувала доповідь «Стратегія для Росії. Російська закордонна політика: кінець 2010-х, початок 2020-х років». В ній знаходимо апофеоз нинішнього курсу Кремля, збагачений ритуальними закликами до економічної модернізації.
СВОП є впливовою інституцією з представників політичного і експертного середовища, яка відіграє роль інтелектуального центру російської дипломатії. Про його близькі зв’язки з президентською адміністрацією свідчить факт участі у презентації доповіді міністра закордонних справ Сергія Лаврова — одного з членів СВОП.
Тому не дивно, що «Стратегія для Росії» містить тверду підтримку російської закордонної політики. На думку авторів доповіді, протягом останнього десятиліття вона була здебільшого вдалою, а сама дипломатія — майстерною.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».