Водночас Китай не зацікавлений у надмірному падінні ціни на нафту, адже можливість внаслідок такого розвитку подій скорочень російського бюджету може призупинити процес побудови нового газопроводу із Сибіру до Китаю. Крім того, Китай зважає на збитки, яких російська економіка зазнає від дії західних торговельних та інвестиційних санкцій. Пекін не проти замінити, передусім Євросоюз, на багатьох товарних сегментах російського ринку.
Відповідні конкретні домовленості важливі для Китаю, аби показати назовні динамічність своїх економічних можливостей і стабільність внутрішньополітичної системи. Придушення демократичних протестів у Гонконзі та відповідний «розбір» становища у китайських спецслужбах недавно привів до серйозної кадрової чистки органів державної безпеки Китаю.
У свою чергу, Росія намагається збалансувати китайський вплив на саму себе і на країни Центральної Азії. Зокрема, РФ списала більшу частину боргів Узбекистану. Це особливо показово, коли російська економіка переживає не найкращі часи, а на валютній біржі рубль майже щоденно б’є неприємні для росіян курсові рекорди. Утім, попри ці негативні тенденції, Кремль намагається бути в ролі контрбалансу впливам Пекіну у Центральній Азії, підкреслюючи тим самим збалансованість російсько-китайського впливу в регіоні. Та поки що цей бажаний для Кремля стан видається за дійсний.
Головним підсумком зустрічі глав урядів країн ШОС можна вважати декларацію намірів щодо поглиблення двох і багатосторонніх торговельних та інвестиційних зв’язків. Інше питання, наскільки вдалою буде реалізація цих намірів, адже кризові умови негативно позначаються навіть на торговельних союзах, які мають довшу історію.

Андрій МАРТИНОВ