Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Грудень 2014 10:50

Криза ОБСЄ поглиблюється?

Rate this item
(0 votes)

4–5 грудня 2014 року у швейцарському Базелі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн ОБСЄ. У поточному році саме Швейцарія головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, тому й докладає активних зусиль, аби представити кризу цієї організації як можливість для удосконалення її діяльності.
Криза діяльності ОБСЄ визрівала поступово, але неухильно. Перші тривожні дзвіночки пролунали на самому початку її діяльності, відразу після того, як вона була трансформована в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі з Наради з безпеки і співробітництва, започаткованої 1 серпня 1975 року.
Розпад СРСР стимулював появу гострих міждержавних конфліктів у Нагірному Карабаху, Південній Осетії, Абхазії та Придністров’ї. З метою врегулювання названих конфліктів ОБСЄ створила відповідні групи, спробувала зайнятися навіть превентивною дипломатією, яка мала запобігати подібним конфліктам. Але замість запобігання європейська система безпеки отримала «заморожені» конфлікти на пострадянському просторі та нові рецидиви подібних конфліктів на Балканах.


Упродовж 1998–1999 рр. між Росією та іншими країнами ОБСЄ виникли гострі протиріччя з приводу підходів до врегулювання конфлікту в Косові. У підсумку косовський прецедент Росія, виходячи з пропагандистських мотивів, активно досі використовує для виправдання своєї анексії Криму та підтримки «незалежності» Абхазії й Південної Осетії, які фактично перетворилися на квазідержавні сателітні утворення Росії.
Українська криза ще більше поглибила інституційну кризу ОБСЄ. Найголовніша проблема ОБСЄ — це спосіб ухвалення рішень. Будь-яка країна — член організації має право вето, тобто може заблокувати неприйнятне для неї рішення. Однак, коли локальний конфлікт набуває динаміки ворожнечі, серед країн ОБСЄ не може бути одностайності. Утім, скасування принципу консенсусу в ухваленні рішень теж може прискорити процес поховання ОБСЄ, адже в такому разі втрачається ідеал колективної і рівної безпеки для всіх учасниць простору ОБСЄ.
Неврегульованим залишається питання співвідношення сфер відповідальності між ОБСЄ, з одного боку, та Євросоюзом і НАТО — з іншого. Косовський конфлікт створив прецедент використання НАТО як військового інструменту ОБСЄ, що викликало гостру негативну реакцію Росії. Це не дивно. Кремль намагається протиставити ОБСЄ Євросоюзу і НАТО та зробити цю організацію «головною» у сфері колективної європейської безпеки, але повсякденна дипломатична практика доводить, що ця ідея виглядає утопічно.
Навіть у здійсненні моніторингової місії можливості ОБСЄ є обмеженими і повністю залежать від доброї волі ворогуючих сторін. Нині майже всі ресурси ОБСЄ зосереджені на Сході України, і просто не вистачає коштів на підтримання моніторингових місій у зонах інших заморожених конфліктів. Це спонукало окремі країни — члени ОБСЄ навіть ініціювати її розпуск. Однак Росія категорично виступила проти проекту розпуску ОБСЄ. Ця організація дедалі частіше нагадує валізу без ручки, яку кинути шкода, а тягти далі непросто.
1 серпня 2015 року відзначатиметься сорок років від часу скликання Наради з безпеки і співробітництва в Європі, яка за часів холодної війни започаткувала нинішній загальноєвропейський процес. Росія поки що не демонструє готовності до реформування ОБСЄ, використовуючи навіть її обмежені можливості в інтересах власної пропаганди. Проросійськи налаштована Сербія у 2015 році головуватиме в ОБСЄ, що не додає особливого оптимізму щодо її дивного оптимістичного переродження на більш ефективну структуру з гарантування колективної європейської безпеки.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».