Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Березень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Грудень 2014 10:36

Москва – Анкара

Rate this item
(0 votes)

Ро­сій­ський пре­зи­дент Во­ло­ди­мир Пу­тін 1 груд­ня 2014 ро­ку здійс­нив ві­зит до Ту­реч­чи­ни, який став сим­во­ліч­ним од­ра­зу з де­кіль­кох мір­ку­вань. На­сам­пе­ред то­му, що Ту­реч­чи­на за­ймає до­сить не­по­слі­дов­ну по­зи­цію що­до санк­цій про­ти Ро­сії се­ред ін­ших кра­їн — чле­нів НА­ТО. Фор­маль­но Ту­реч­чи­на за­су­ди­ла анек­сію Ро­сією Кри­му та про­дов­жує під­трим­ку крим­ських та­тар. Ту­реч­чи­на та­кож де­кла­рує на­мір ін­тен­сив­но роз­ви­ва­ти від­но­си­ни з Ук­раї­ною.

Західна преса від часів виступів проти авторитарних тенденцій у політиці Реджепа Ердогана досить системно його критикує. Останнім приводом для цієї критики стала реконструкція в Анкарі президентського палацу, який нині ледь не більший і розкішніший, ніж Версаль. Європейська ліберальна преса формує Ердогану такий само неприємний імідж авторитарного непрогнозованого лідера, як і Володимиру Путіну. Але пояснювати мотиви візиту Путіна до Анкари лише мотивами подолання ізольованості надто просто.

Водночас Росія для Туреччини залишається важливим торговельним партнером. Унаслідок цього, на відміну від країн — членів Євросоюзу, до якого, до речі, Туреччина все ще намагається вступити, Анкара не запровадила економічних санкцій проти Росії. Навпаки, під час візиту Володимира Путіна обговорювалися нові енергетичні проекти. Турки наполягають на знижці за газ та пропонують залучити «Россатом» до будівництва атомних станцій на території Туреччини. Такий опортунізм Туреччини, який вона проявляє серед партнерів по НАТО та Євросоюзу, повністю грає на користь російської пропаганди, яка стверджує ідею «неможливості повної міжнародної ізоляції» Росії.
Утім, крім прагматичних економічних проектів, щодо яких Путін та Ердоган досягли згоди, між Росією і Туреччиною залишаються серйозні розбіжності. Насамперед, Росію не влаштовує спроба Ердогана знову активно діяти на Кавказі та впливати на азербайджансько-вірменський конфлікт. Крім того, Росія фактично підтримує грецьку точку зору на способи розв’язання кіпрського конфлікту.
Натомість Туреччину не влаштовує послідовна підтримка Росією сирійського президента Башара Асада. Причому особисте неприйняття Асада Ердоганом не пом’якшила навіть наявність спільного ворога в особі «Ісламської держави». Звичайно, за підсумками переговорів Путін та Ердоган заявили про спільні зусилля, спрямовані проти «Ісламської держави». Ця риторика також використовується Росією для демонстрації своєї «незамінності» як західного партнера в протистоянні ісламістській загрозі та контрпродуктивності міжнародних санкцій проти Росії.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».