Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Березень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Грудень 2014 10:31

Війна санкцій і лобістські конфлікти

Rate this item
(0 votes)

1 груд­ня 2014 ро­ку на по­са­ду голови Єв­ро­пей­ської Ра­ди за­мість бель­гій­ця Гер­ма­на ван Ром­пея всту­пив ко­лиш­ній поль­ський прем’­єр-мі­ністр До­нальд Туск. Ця кад­ро­ва змі­на за­вер­шує про­цес ро­та­ції кад­рів у ке­рів­них ор­га­нах Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу. На­га­да­ємо, що во­се­ни по­точ­но­го ро­ку но­вим ке­рів­ни­ком ви­ко­нав­чої вла­ди Єв­ро­со­юзу став пред­став­ник Люк­сем­бур­гу Жан-Клод Юн­кер, а ко­ор­ди­ну­ва­ти спіль­ну зов­ніш­ню по­лі­ти­ку Єв­ро­со­юзу по­ча­ла іта­лій­ка Фре­де­рі­ка Мо­ге­рі­ні.

Росія намагається активізувати взаємодію з Євросоюзом із використанням як офіційних дипломатичних каналів, так і «неформального» впливу. Особливо російське лобі активізувалося в ключових країнах Євросоюзу — Німеччині і Франції. Під час недавніх дебатів з приводу зовнішньої політики у бундестазі ФРН представники «Лівої партії» активно критикували «антиросійський і проамериканський» курс бундесканцлера Ангели Меркель.

Водночас Росія приділяє увагу не лише своїм традиційним політичним клієнтам у Німеччині, якими є ліві, а й «новим правим». Днями суттєву фінансову підтримку отримали німецькі європейські «нові праві», представлені партією «Альтернатива для Німеччини». На виборах вересня 2013 року їм ледь-ледь не вистачило голосів для представлення в бундестазі, однак восени 2014-го ця партія пройшла до земельних парламентів у Саксонії й Тюрінгії.
Натомість у Франції Росія активно фінансує «Національний фронт» на чолі з Марін Ле Пен. Її намагаються презентувати ледь не як нову «французьку Маргарет Тетчер». Утім, поки що всі зусилля Росії, спрямовані на розкол спільного євроатлантичного фронту, зазнають невдач. Росія знову запропонувала Євросоюзу на паритетних засадах скасувати дію режиму санкцій. Це стало симптомом фактичного визнання Кремлем збитків, які ці санкції завдають російській економіці.
Днями країни Організації експортерів нафти (ОПЕК) вирішили не зменшувати квот видобутку нафти. Таке рішення могло стабілізувати або навіть підняти ціни на нафту, які протягом останніх місяців стрімко падають на Світовому ринку. Уперше з вересня 2010 року вартість барелю нафти опустилася нижче 71 долара.
Це стало однією з причин стрімкого падіння курсу російського рубля. Втрата надприбутків одразу позначилася на курсі національної валюти та, ймовірніше, вимагатиме скорочення бюджетних витрат. Володимиру Путіну доведеться робити вибір між масштабним переозброєнням російської армії та збереженням існуючого рівня соціальних видатків. Аби відкласти цей вибір, Росія й надалі намагатиметься сіяти розбрат між Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки, щоб виплутатися з кризової ситуації.
Подальше зниження цін на енергетичні ресурси може спричинити соціальні заворушення і дострокову зміну правлячого режиму ще до президентсько-парламентського федерального виборчого циклу 2017–2018 років.
Отже, Росія й надалі вимагатиме від свого лобі у країнах Євросоюзу адекватної «відплати» за свої політичні інвестиції. Тому боротьба навколо збереження режиму санкцій у найближчі півроку обіцяє бути особливо запеклою.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».