Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Червень 30, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 14 Листопад 2014 12:50

Загроза біля воріт НАТО

Rate this item
(0 votes)

На дум­ку аме­ри­кан­сько­го екс­пер­та Мар­ка Сей­па, За­хід по­ви­нен зро­би­ти вис­нов­ки з пе­ріо­ду хо­лод­ної вій­ни для ство­рен­ня ефек­тив­ної стра­те­гії стри­му­ван­ня Ро­сії. Він по­пе­ре­див, що Мос­ква вкот­ре ста­ла «ви­раз­ною за­гро­зою бі­ля во­ріт НАТО».

Подібні заяви і заклики супроводжуються суперечками про зони впливу між Заходом і Росією та першими кроками держав НАТО, таких як Польща, спрямованими на зміцнення східного флангу альянсу. Ставка у геополітичній грі стала надзвичайно високою — йдеться про формат системи безпеки на європейському континенті та долю самого альянсу.
У статті для видання Defense One Марк Сейп звертає увагу НАТО на необхідність висновків із періоду холодної війни, щоб «зупинити російську агресію». Експерт Атлантичної ради (Atlantic Council) підкреслив збільшення Росією витрат на армію у ситуації зменшення кількості солдатів в європейських державах. Москва у зв’язку з українською кризою відправила на свій східній кордон 130 тисяч солдатів, 1200 танків і 700 військових літаків. Відповіддю Заходу на такі дії Кремля повинно бути збільшення військової присутності НАТО у Центрально-Східній Європі.


Сейп нагадує слова Путіна, виголошені кілька днів тому під час засідання Валдайського клубу в Сочі. Російський президент сказав тоді, що хоча «холодна війна завершилась», але «не закінчилася миром». На думку Сейпа, прагнення Путіна повернути домінацію Москви є виразним. «Це означає, що лідери США і держав Європи мусять проявити політичну волю і вислати більшу кількість військ до держав на східному фланзі альянсу», — підкреслив аналітик, уточнивши, що солдати НАТО мають бути розміщені у Польщі і Румунії.
У свою чергу, газета «Лос-Анджелес Таймс» звертає увагу на значення слів Володимира Путіна стосовно «законних інтересів» Росії, коли йдеться про збереження історичних впливів у східній частині України. Президент Росії визнав «безпідставними» твердження, що Москва, бажаючи забезпечити свої інтереси, «намагається відбудувати якусь імперію». Однак фактичне відновлення спору про зони впливу між Заходом і Росією, про що все відвертіше говорить Кремль, визначить формат відносин на європейському континенті у найближчі роки.
Кремль із самого початку активно протидіяв процесу розширення НАТО, стверджуючи, що це становить загрозу для безпеки Росії. І якщо у Бухаресті в 2008 році альянс у справі ПДЧ зробив помилку, то вже під час саміту у Ньюпорті у вересні 2014 року ухвалено рішення про наступальну стратегію щодо дій Москви. Але і цього разу ні Україна, ні Грузія не включені до цього плану.
Найважливішою постановою з Ньюпорта було рішення про утворення так званого списа (NATO Spearhead Force) та рішення про збільшення військової присутності НАТО у державах Центрально-Східної Європи. Оцінка, зроблена Марком Сейпом з Атлантичної ради, нагадує про потребу реалізації цієї стратегії НАТО у зв’язку з поверненням Кремля до концепції зони впливів, відомої з часів холодної війни.
Зміцнення східного флангу НАТО становить найкращу гарантію безпеки для держав Центрально-Східної Європи: Москва буде здійснювати нові спроби відбудови своїх впливів на пострадянському просторі, у тому числі із застосуванням сили. Найважливішим елементом планів Кремля у контексті створення Євразійського союзу є Україна, чим пояснюється інтенсивний характер російської агресії у нашій країні.
Часткове заспокоєння ситуації не принесло остаточного закінчення бойових дій, а в останні дні почала загострюватися ситуація навколо Маріуполя. Здобуття стратегічного міста дозволила б росіянам установити суходільне з’єднання з Кримом, тому тривають польоти «дронів» і проникнення розвідувальних груп російських терористів.
Переломне рішення Києва про зближення зі структурами Європейського Союзу частково зіпсувало геополітичну гру Кремля. Але збройний конфлікт в Україні може відродитися кожної миті.
За оцінкою литовського євродепутата Петраса Аустревічюса, Кремль, незважаючи на декларації, прагне до відбудови «Російської імперії у кордонах ХІХ століття та російської зони впливу», що має забезпечити Москві вплив на глобальну політику. У подібному тоні висловився і Андерс Фог Расмуссен: колишній генеральний секретар НАТО вважає, що агресія проти України є «лише частиною великого плану Володимира Путіна», метою якого є «повернення сильних впливів Росії на її сусідів».
На практиці це означає гальмування інтеграції держав Східної Європи зі структурами НАТО і загрозу розширенню альянсу у східному напрямку. Але події в Україні також показали, що військові дії становлять загрозу для держав східного флангу НАТО і вимагають військового забезпечення.
Альянс не може собі дозволити залишити Україну наодинці, оскільки вона є ключовим пунктом європейської безпеки. На цей факт звертає увагу Павел Коваль із Польщі, підкреслюючи гостру необхідність переозброєння і перепідготовки українських Збройних Сил, щоб вони могли впоратись із кризою на сході країни.
«Якщо залишимо Путіну вільні руки для будівництва третьої імперії і дозволимо Москві опанувати наступні території, то це стане черговою поразкою Заходу», — попередив колишній депутат Європарламенту, зазначаючи, що без контролю за Україною будівництво імперії втрачає сенс.
Ключове значення для безпеки Європи буде мати швидке запровадження нової стратегії НАТО та розвиток співпраці альянсу, передовсім з Україною. Вона мусить передбачати не тільки тверді військові засоби, але і заходи щодо кібернетичної безпеки.
«Файненшел Таймс» повідомила, що російська влада організувала низку хакерських нападів, спрямованих проти НАТО, Європейської комісії і окремих держав, як Польща та Угорщина. Найближчим часом варто очікувати посилення подібної діяльності, що свідчить про високу інтенсивність геополітичного суперництва між Заходом і Росією.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».