Розрядити політичне напруження спробував молодий король Іспанії Філіпе. Він навіть натякнув на можливість заради збереження фактичної територіальної єдності Королівства Іспанія максимізації автономних прав Каталонії. На цьому також наполягає ще одна проблемна іспанська провінція — Басконія.
Правда, між Каталонією і Басконією є суттєва відмінність. Каталонці від час іспанської громадянської війни 1936–1939 років не боролися за незалежність зі зброєю у руках. Натомість басконці мали досвід терористичної організації ЕТА, яка лише 2011 року офіційно оголосила про припинення своєї війни з органами влади Іспанії.
У свою чергу, іспанські власті усвідомлюють свою відповідальність за збереження громадянського миру у країні і заради цього готові вирішувати проблеми ідентичності Каталонії і Басконії за будь-якими сценаріями, але лише на умовах фактичної цілісності Королівства Іспанія. Йдеться навіть про «легально не проголошений» статус фактичної конфедерації. Такий досвід є у одній із найменших незалежних держав Європи — Андоррі, розташованій у Піренеях між Іспанією і Францією.
Також конструктивний досвід дає Данія, яка має фактично конфедеративні відносини з Гренландією і Фарерськими островами, які навіть не входять, на відміну від Данії, до Євросоюзу.
До речі, Євросоюз різко засудив наміри територіального розколу Іспанії. Аналогічну позицію займає й НАТО. Тож Мадрид і Барселона приречені на компроміси без різких кроків один щодо одного.

Андрій МАРТИНОВ