Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 24 Жовтень 2014 03:00

Торгівля задля торгівлі

Rate this item
(0 votes)

Під час ві­зи­ту прем’­єра Ки­таю Лі Ке­ця­на 13 жовт­ня у Мос­кві під­пи­са­но май­же 40 до­ку­мен­тів, у то­му чис­лі по­над 30 еко­но­міч­них про­то­ко­лів (зок­ре­ма, у фі­нан­со­вій, ін­вес­ти­цій­ній і енер­ге­тич­ній сфе­рах). Еко­но­міч­ні до­го­во­ри ста­но­влять чер­го­вий про­яв по­лі­тич­ної стра­те­гії Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на бу­дів­ниц­тва близь­ких від­но­син із Ки­та­єм для змен­шен­ня фі­нан­со­вої і тех­но­ло­гіч­ної за­леж­но­сті ро­сій­ської еко­но­мі­ки від За­хо­ду та ди­вер­си­фі­ка­ції рин­ків збу­ту енер­ге­тич­ної си­ро­ви­ни (пе­ре­важ­но га­зу).

Введення в дію у цьому році західних санкцій лише прискорило цей процес і одночасно погіршило переговорну позицію Москви щодо Пекіна. Підписані договори всупереч твердженням російської пропаганди не становлять жодного перелому у російсько-китайських економічних відносинах.
Наприклад, порозуміння з газових питань показує, що сторони так і не узгодили багатьох деталей реалізації підписаного у Шанхаї контракту на поставки російського газу у Китай (передовсім брак домовленостей щодо фінансування будівництва газопроводу «Сила Сибіру»).


У свою чергу, попередня згода Китаю на переговори про поставку газу із Західного Сибіру у північно-західні регіони Китаю, тобто так званим західним шляхом (проект має для Росії здебільшого політичне значення), очевидно, компенсована значними економічними поступками Москви Пекіну (низька ціна поставок російського газу у Китай).
Підписані в Москві фінансові й інвестиційні договори мають більше політично-пропагандистське значення. З одного боку, вони були вимушені погіршенням фінансової ситуації російських фірм через обмеження доступу до західного ринку капіталу, а з іншого — є відповіддю на санкції Заходу і європейським стратегічним постачальникам.
Договори також підтверджують посилення позиції Китаю — нині найбільшого торговельного партнера з обігом майже 90 мільярдів доларів — на російському ринку. Китай, зацікавлений доступом до російської сировини і родовищ, особливо енергетичних, інвестиціями у російські інфраструктурні проекти, а також продажем приладів, машин і технологій, використовуючи слабкість російських банків і концернів, які мають ускладнений доступ до західного ринку капіталів, підтвердив готовність надати їм фінансову підтримку.
Китайські кредитні лінії на загальну квоту 4 мільярди доларів надані, згідно з підписаними договорами з Експортно-імпортним банком Китаю, російським державним банкам — «Внешекономбанку», «Внешторгбанку» і кредит у розмірі 300 мільйонів доларів США для «Россельхозбанка» — будуть призначені на фінансування інвестиційних проектів з участю китайських партнерів у нафтогазовому і сільськогосподарському секторах, а також на закупівлю китайських товарів, послуг та технологій.
Крім того, підписано договір між центральними банками на суму 24,5 мільярда доларів, який дозволить фінансування торговельних трансакцій в юанях і рублях, але і в цьому випадку умовою є вибір китайського постачальника.
На доступ до фінансування можуть розраховувати насамперед російські державні концерни, натомість решта фірм і надалі буде мати проблеми зі здобуттям фінансових коштів у китайських банках, які побоюються санкцій Заходу, оскільки з ним їх розв’язують набагато більші фінансові інтереси.
Під час візиту підписано два газових договори: 1. Міжурядовий договір про поставки газу з Росії до Китаю східним шляхом (трубопроводом «Сила Сибіру» на трасі Якутія — Хабаровськ — Владивосток із відгалуженням на Китай в околицях Благовещенська) — його укладення було необхідною умовою реалізації газового контракту, підписаного «Газпромом» і CNPC у травні ц. р.; 2. Технічний додаток до газового контракту.
Підписані газові договори показують, що сторони не домовились із важливих питань, пов’язаних із реалізацією підписаного у Шанхаї контракту на поставки російського газу у Китай. Жоден із підписаних у Москві договорів не вирішує питання оголошеного раніше китайського кредиту для Росії в розмірі 25 мільярдів доларів (на будівництво газопроводу «Сила Сибіру»).
Це означає, що засади фінансування проекту остаточно не встановлені, а їхній рамковий характер настільки некорисний для Росії, що Москва не наважується їх оприлюднювати. Всупереч повідомленню «Газпрому» про зміст технічного додатка до контракту у ньому не встановлено остаточних умов будівництва транскордонної частини «Сили Сибіру». Про це свідчить заява генерального директора концерну «Газпром» «Трансгаз Томськ», що Росія і Китай нині не домовилися, хто і на яких засадах буде будувати відрізок магістралі через прикордонну ріку Амур.
У свою чергу, початок переговорів про поставку російського газу у Китай західним шляхом (обсягом 30 мільярдів кубометрів щорічно по новій магістралі із Західного Сибіру у північно-західні регіони Китаю — трубопровід «Алтай») показує рішучість Росії у реалізації інфраструктурного проекту з виключно політичною мотивацією. У зв’язку з відсутністю реальної потреби китайської сторони (північно-західні регіони Китаю забезпечуються газом із Центральної Азії) новий трубопровід має служити Росії як інструмент тиску на європейських партнерів (шантажування зміною напрямку поставок російського газу з європейського на китайський; потенційною сировинною базою мають бути західносибірські родовища, звідки газ нині поставляється в Європу).
Кремль, форсуючи розвиток економічних відносин із Китаєм, прагне у першу чергу досягнути політичної мети — обмежити залежність Росії від економічних зв’язків із Заходом. В ім’я досягнення цієї мети він готовий заплатити високу економічну ціну, вступаючи у співпрацю з Китаєм, умови якої все більше диктуються Пекіном.
Однак влада Росії, здається, готова заплатити цю ціну і де-факто приймає позицію «молодшого партнера» Китаю, керуючись переконанням, що Пекін, на відміну від Заходу, не буде використовувати економічні зв’язки для проведення щодо Росії політики зміни режиму.
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».