Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Червень 22, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Жовтень 2014 03:00

Гонконгський «вірус» для Китаю

Rate this item
(0 votes)

Тривають заворушення у Гонконзі. Вони розпочалися на початку жовтня, коли Пекін святкував 65-річчя від часу проголошення Китайської Народної Республіки. Опоненти китайських комуністів у Гонконзі вирішили використати це як привід для висунення власних вимог до китайської влади.
У 1997 році відповідно до китайсько-британської угоди Гонконг перейшов під адміністративне управління Китаю. Але Пекін зобов’язався не змінювати соціально-економічного і політичного устрою Гонконгу принаймні до 2047-го. До певного часу Гонконг дійсно перетворився на спеціальну економічну зону. Він фактично є воротами Китаю у світ, основним джерелом отримання експортних доходів та закордонних інвестицій у китайську економіку. З політичної точки зору Гонконг важливий як приклад об’єднання всіх китайців під «дахом» однієї держави.
Однак світова економічна криза вносить свої корективи в політику влади Піднебесної. Приклад референдумів щодо відокремлення Шотландії або Каталонії змушує Пекін вдаватися до застережних заходів, адже розширення політичних свобод у Гонконзі рано чи пізно може привести до спроб проголошення його незалежності від Китаю. Благо, такий приклад у вигляді успішного Сінгапуру, який п’ятдесят років тому відокремився від Малайзії, у регіоні є.


Тому гонконгське суспільство досить хворобливо зустріло рішення пекінської влади змінити систему виборів у Гонконзі: від 2017 року пропонується попередньо затверджувати кандидатури на місцевих виборах у Пекіні. Мешканцям Гонконгу це нагадує практику колоніальних часів, коли губернатора призначали з Лондона. Але жителі Гонконгу впродовж останніх двадцяти років звикли до більшої політичної свободи.
Тож не дивно, що вже понад тиждень триває так звана революція парасольок. Її учасники вимагають від Пекіну згоди на загальні вільні вибори органів місцевого управління в Гонконзі. Багатьом ці події нагадують весну 1989 року, коли китайські студенти на центральній пекінській площі Тяньаньмень також вимагали політичних свобод. Зрештою, тоді китайська влада придушила демократичні протести. За їхніми наслідками вже двадцять п’ять років діють санкції проти Китаю, зокрема, країнам НАТО заборонено експортувати до Піднебесної зброю.
Нинішній конфлікт у Гонконзі потужно вражає китайські експортні інтереси, посилює позиції США та Японії у спірних питаннях в Азії, погрожує активізацією сепаратистських настроїв у Тибеті і Сіньцзяні. Кожна з цих тенденцій загалом послаблює позиції Китаю як альтернативного до США у сучасній системі міжнародних відносин.
Найгірше для пекінського керівництва те, що варіанти розв’язання кризи виглядають один гірше від іншого. Силовий сценарій неодмінно зіштовхнеться зі спробами запровадження більшої ізоляції Китаю від азійських справ. Для реалізації цього сценарію Пекіну потрібно передислокувати до Гонконгу більш боєздатні сили безпеки, які наразі задіяні в протистоянні з уйгурськими сепаратистами у Сіньцзяні.
Ймовірніше, Сі Цзіньпін схиляється до «гібридного» варіанта локалізації акцій протесту з використанням як помірної сили, так і тактики виснаження учасників протестів. Про можливість застосування такої технології придушення «революції парасольок» свідчать результати переговорів китайського міністра закордонних справ Ван І у Вашингтоні. Сам факт цих переговорів засвідчив взаємозалежність китайської та американської економік.
США залишаються для Китаю головним ринком збуту, підрив якого бумерангом ударить по стабільності політичного становища в Китаї. Самі очікування такої небезпеки вже радикалізували настрої значної частини мешканців Гонконгу. США своєю чергою також не можуть «керувати світом» за рахунок китайських і японських кредитів, якими необхідно покривати астрономічний дефіцит державного бюджету у США. Поки що Пекін і Вашингтон виглядають, як сполучені посудини, адже серйозна дестабілізація в одній країні бумерангом вдаряє по іншій.
Китайці натякнули адміністрації Барака Обами, що подальша підтримка демократичного руху в Гонконзі може привести до викидання на фондовий ринок величезної кількості американських боргових зобов’язань, які належать Китаю як найбільшому кредитору США. Звичайно, боржник зацікавлений у смерті кредитора, але не в цьому разі. Тому пекінське керівництво має ресурс часу і політичного маневру для мінімізації негативних наслідків масових заворушень у Гонконзі. Якщо цього не буде зроблено, всі негативні наслідки подальшого розвитку подій неможливо прорахувати.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».