Зрештою, обидві моделі реакції властей є прийнятними для екологічних активістів. На підйомі перебувають рейтинги європейських екологічних партій.
Останні парламентські вибори в Австрії засвідчили позитивний результат місцевих зелених. Непогані результати на виборах ландтагів деяких німецьких федеральних земель показала німецька Партія зелених. Вона має шанси увійти до коаліційних урядів у низці німецьких федеральних земель.
Скоріше за все, позицію німецької Партії зелених доведеться враховувати у процесі формування нового коаліційного уряду після чергових парламентських виборів у Німеччині восени 2021 року.
Одночасно тривають жваві дискусії з приводу зацікавленості світових гравців у цих екологічних акціях. Їхній масштаб розглядають як своєрідну спробу перерозподілу світових ринків. Президент США Дональд Трамп, помітний вплив на позицію якого мають американські нафтогазові корпорації, заперечує антропогенний вплив на глобальні кліматичні зміни.
США не ратифікували Паризької угоди про захист клімату, яка 2018 року прийшла на заміну Кіотському протоколу 1997 року. Посилаючись на американську позицію, не ратифікували Паризької угоди Китай та Індія.
Натомість Європейський Союз залишається глобальним лідером у процесі захисту клімату. Німеччина запропонувала до 2040 року відмовитися від використання вугілля в процесі вироблення енергії. Оскільки до того часу всі німецькі атомні станції будуть виведені з експлуатації, це посилить німецьку залежність від природного газу.
Це є одним із мотивів побудови другої черги газопроводу «Північний потік» та намірів німецької сторони будувати термінали для прийому американського та катарського скрапленого газу.
У свою чергу, Франція залишається світовим лідером із виробництва атомної електроенергії і поки що не має наміру радикально переглядати цю стратегію. Певні сподівання екологічні активісти плекають на так звану четверту промислову революцію, яка має забезпечити більш чисті джерела енергії.