Факти підтверджують ці підозри. Перед телефонною розмовою з Володимиром Зеленським американський президент заморозив асигновані для України 400 мільйонів доларів. У розмові він наполягав, аби в Україні розпочали слідство проти Хантера Байдена, сина колишнього віцепрезидента Джо Байдена, ймовірного суперника Трампа на виборах 2020 року — який протягом кількох років був членом правління української газової фірми «Бурізма», звинуваченої у відмиванні грошей.
Влада у Києві чітко заявила, що нема жодних доказів причетності самого Байденамолодшого до корупційних практик фірми. Пояснення Трампа, що він тимчасово заморозив допомогу для України, аби інші держави більше доклали на цю мету, звучать гумористично, оскільки європейські союзники США витратили на це за останні роки 15 мільярдів доларів.
Американські мільйони були розблоковані лише після того, як Конгрес пригрозив Білому дому санкціями і коли зміст розмови із Зеленським став відомим завдяки скарзі анонімного працівника розвідки.
Ми не знаємо ще всіх обставин справи. Але Пелозі була права, коли сказала, що конституційним і моральним обов’язком Конгресу є поставити шлагбаум спробам президента домагатися від інших держав допомоги у переобранні.
Для демократичної опозиції у США історичне рішення про імпічмент — бо Трамп є лише четвертим президентом в історії Америки, проти якого вчиняється ця процедура, — може виявитися дуже ризикованим кроком, а навіть самовбивчим у перспективі наступних виборів.
Пелозі оголосила про початок процедури імпічменту, не знаючи ще стенограми розмови із Зеленським, яку Білий дім оприлюднив лише наступного дня. Невідомо, на яких розрахунках ґрунтується це рішення, прийняте після консультацій із керівниками кількох комісій палати представників. У палаті потрібна була звичайна більшість голосів, що реально, бо більшість голосів мають демократи. Але про «засудження», тобто позбавлення президентської влади в порядку імпічменту, має вирішити сенат більшістю двох третин голосів.
У сенаті перевагу мають республіканці. Серед них досі лише Мітт Ромні чітко засудив Трампа, а кілька інших вагаються. Нині шанси на усунення Трампа з посади оцінюються як близькі до нуля. Переважна більшість республіканців підтримують президента, бо бояться наразитися на гнів виборців.
Важливим є також ставлення до імпічменту громадської думки, за коливаннями якої політики пильно стежать. Тим часом найновіший рейтинг Рейтера і Ipsos, проведений після оприлюднення розмови із Зеленським і оголошення Пелозі про початок імпічменту, показує, що його надалі підтримують трохи більше 40% американців. Не підлягає сумніву, що змінити ці настрої і небажання загострювати конфлікт у країні могли би якісь нові тверді докази винуватості.
Оприлюднена стенограма розмови обох президентів підтвердила, що Трамп наполягав на розслідуванні проти Байдена і зазначав, що розблокування 400 мільйонів доларів може залежати від того, чи Зеленський надасть йому таку «послугу» — як він дослівно сказав. Але він не поставив справу у формі безпосереднього quid pro quo. Він прямо не сказав, що не заплатить, якщо Зеленський не допоможе йому «потопити» політичного суперника.
Саме до подібних деталей апелюють республіканці, відмовляючи у підтримці імпічменту. Сенатор Ліндсей Грехем вважає крок демократів «нонсенсом», бо Трамп мав повне право домагатися слідства проти Байдена. Грехем зауважує, що віцепрезидент Джо Байден під загрозою припинення американської допомоги змусив у 2014 році тодішнього Президента України Петра Порошенка відправити у відставку генерального прокурора Шокіна, який вів слідство щодо діяльності фірми «Бурізма».
Сенатор визнав, що того було звільнено за недостатню боротьбу з корупцією, але додав, що не відомо, чи і не тому, що вів слідство у справі фірми, яка працевлаштувала Байденамолодшого.
Позиція Грехема сигналізує, що якщо не дізнаємося чогось дуже несподівано негативного, республіканці надалі будуть захищати Трампа. Отже, якщо дійде до голосування у сенаті, президент може спати спокійно. А коли виграє цю баталію, то громадська думка може бути на його боці, як це сталось у 1999 році, коли сенат проголосував проти усунення з посади Білла Клінтона — після цього його рейтинги лише зросли.

Петро ПЕТРІВ