Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Червень 2019 12:20

Крок до блокади «Норд Стрім-2»

Rate this item
(0 votes)

Група американських сенаторів подала проект закону, який передбачає санкції для будівельників «Норд Стрім-2».

Серед авторів проекту — екс-кандидат республіканців на президентських виборах і сенатор від Техасу Тед Круз, а також демократичний сенатор із Нью-Гемпшира Жаннет Шахін.
«Норд Стрім-2» загрожує енергетичній безпеці Європи і національній безпеці Америки. США просто не можуть дозволити собі, щоб Росія визначала енергетичне майбутнє Європи», — визнав Круз.
Підтримка проекту двома партіями фактично робить певним його прийняття. Якщо сенат нині контролюють республіканці, то Палату представників — демократи. Але і без цього відомо, що у Вашингтоні опір до «Норд Стрім-2» є загальним.

У листопаді нижня палата парламенту ухвалила закон, який визнає інвестиції «за крок, який суперечить енергетичній політиці ЄС і американським інтересам». Свою частку участі в ініціативі американців мають і поляки.
«Спонукання американців до дій було нашим пріоритетом. До цього часу вони поділяли нашу позицію у справі газопроводу, але обмежувалися деклараціями. Тепер ситуація змінилася», — заявив анонімно один із польських дипломатів у бесіді з журналістами.
Проект закону передбачає покарання для фірм, які прокладають газопровід по дну Балтики, їхніх кораблів та страхових компаній. Він також передбачає замороження у США активів згаданих фірм і заборону в’їзду в Америку для їхніх керівників. Зокрема, йдеться про швейцарську фірму Allseas та італійську Saipem.
Рестрикції у проекті закону повторюють санкції, які США вже запровадили раніше щодо Ірану. Вони будуть застосовуватися також щодо подібних проектів, реалізованих Росією, у тому числі газопроводу «Турецький потік» (Turkish Stream).
Санкції дуже затримують завершення «Норд Стрім-2», який мав бути збудований ще торік. Росіяни не володіють технологіями будівництва газопроводу на такій глибині, для завершення справи власними силами їм потрібні роки.
«Газпром» зовсім недавно хвалився, що йому лишається всього 40 км для завершення російської частини проекту. Однак відтинки, розташовані далі на захід, готові набагато менше, особливо через відмову Копенгагена дозволити це будівництво в датських територіальних водах.
Проект американських сенаторів ударить посередньо також по п’яти концернах (німецький Uniper і Wintershall, британсько-голландський Royal Dutch Shell, австрійський OMV і французький Engie), які взяли на себе фінансування половини інвестицій в обсязі 9,5 мільярда дол. США і хочуть у зв’язку з тим якомога швидше отримати прибуток.
Влітку минулого року Дональд Трамп закинув Ангелі Меркель на саміті НАТО у Брюсселі, що Німеччина стала «заручником» Кремля через збільшення залежності від поставок російського газу. Президент вказав, що канцлер винна у цій ситуації, бо прийняла план поступової ліквідації виробництва струму на атомних і вугільних електростанціях.
На думку Трампа, положення, коли Німеччина, оплачуючи російський газ, постачає Москві ресурси на модернізацію армії, а одночасно покладається на захист збройних сил США, є недопустимим.
Пізніше посол США у Берліні Річард Гренелл неодноразово попереджав консорціум фірм, які будують «Норд Стрім-2», про американські санкції. Вашингтон віддавна був переконаний, що будівництво газопроводу треба зупинити.
Експерти вказують на важливу роль Польщі у цьому процесі. У листопаді про блокаду «Норд Стрім-2» у Варшаві розмовляли міністр з питань енергетики Рік Перрі (як і Круз, походить із Техасу) і Петро Наїмський, який відповідає у польському уряді за весь газовий сектор.
«Потрібна послідовна опозиція до проекту «Норд Стрім-2», — заявив тоді Перрі на прес-конференції після переговорів із Наїмським. Польські дипломати зазначають, що «при кожній можливій нагоді порушують ці питання перед американцями».
В ЄС є багато країн, які негативно ставляться до інвестицій на дні Балтійського моря. Італії не подобається, що Брюссель заблокував будівництво російського газопроводу «Зют Стрім», яким мала надходити сировина на Апеннінський півострів, але під тиском Берліна дозволив будівництво «Норд Стрім-2».
Рим не хоче потрапити у ситуацію, коли він буде змушений отримувати газ, який транзитом проходитиме через Німеччину. Через побоювання перед російським домінуванням проти проекту виступають також балтійські країни і Данія.
Але це зовсім не викликає ентузіазму в Німеччині. Ще у січні керівник німецької дипломатії Хайко Маас попередив: «Питання європейської енергетичної політики мусять вирішуватись в Європі, а не в Америці».
У Німеччині можна почути на адресу Польщі: одна справа — чинити опір «Норд Стрім-2», інша — переконувати США до розширення санкцій. На думку експертів, Берлін і так уже пішов назустріч очікуванням Вашингтона, прийнявши рішення про закупівлю значного обсягу американського зрідженого газу.
Але у Варшаві підкреслюють, що оскільки Європейська комісія не була в стані зупинити проект, який руйнує фундаментальні засади енергетичної політики Євросоюзу — як хоча б відділення оператора інфраструктури від постачальника сировини — то роль Америки у цій справі мусила залишатися ключовою.
Пол Грегорі, експерт Hoover Institution, вважає, що в разі завершення «Норд Стрім-2» Кремль напевно повністю відріже Україну від поставок газу, можливо, вже зимою 2019–2020 року.
Москва не хоче розмовляти про продовження договору, який завершується наприкінці цього року з Києвом про транзит газу і приносить Україні приблизно 3 мільярди доларів щорічно (3% ВВП).
Припинення поставок може занурити Україну у рецесію в момент, коли при владі опинився Володимир Зеленський — Президент без політичного досвіду.
Це викликає все більші сумніви у справі «Норд Стрім-2» також у Німеччині. Кандидат на голову Європейської комісії від ХДС Манфред Вебер сказав журналістам, що він проти проекту. Але федеральний уряд надалі підтримує його.

Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».