Зазначений Договір не лише став надійним правовим фундаментом німецько-французького співробітництва, а й сприяв новій якості європейської інтеграції.
Коментуючи потребу підписання Аахенського договору, німецькі і французькі політики наголошують на важливості консолідації двох країн за умов поглиблення кризових явищ. Це — і перегляд президентом США Дональдом Трампом багатосторонніх угод, і посилення гонки ракетних озброєнь між США і Росією, незрозумілі наслідки виходу Великої Британії з ЄС, а також ризики перемоги євроскептиків-популістів на травневих 2019 року виборах до Європейського парламенту.
Не в останню чергу особисті мотиви Меркель і Макрона за цих обставин відіграють помітну роль. Бундесканцлер, після того як вона поступилася лідерством у Християнсько-демократичному союзі Аннегрет Крамп-Карренбауер, стикається із закликами достроково залишити посаду.
Натомість Емманюель Макрон на тлі двох місяців щосуботніх протестів «жовтих жилетів» фактично втратив свій політичний капітал довіри. За цих особистих політичних обставин Аахенський договір потрібен, аби змінити політичний порядок денний.
Правда, реакція на нього уже стала жорсткою у колах європейських скептиків як у Франції, так і у ФРН. Зокрема, у Франції Національне об’єднання на чолі з Марін Ле Пен вимагає виходу країни з ЄС, а партія «Альтернатива для Німеччини» на своєму з’їзді включила до своєї програми положення про референдум щодо виходу ФРН з ЄС.
Натомість Аахенський договір пропонує ФРН і Франції зосередитися на розбудові федералістського проекту Євросоюзу. Правди ніде діти, навіть деякі члени Монетарного союзу, такі як Австрія, виступають проти передбаченого Договором спільного бюджету для зони євро.
Зважаючи на ці тенденції, ратифікація Аахенського договору може зіштовхнутись з опором як німецьких, так і французьких ультраправих популістів — європейських скептиків у парламентах обох держав.
Принаймні у ФРН останньою інстанцією у цьому процесі може стати Конституційний суд, як уже було з Маастріхтським договором та Договором Ніцци, які є фундаментом нинішнього Євросоюзу.