Але у підсумку голосування були розвіяні сумніви всіх скептиків. Політично розколота опозиція у македонському парламенті не знайшла активної тактики протидії ратифікації та лише пасивно взагалі утрималася від голосування.
У результаті до Конституції Македонії внесено поправку, відповідно до якої країна тепер офіційно називається не «Колишня югославська Республіка Македонія», а «Республіка Північна Македонія». Це є політичною ціною для успішності переговорів про вступ Македонії до НАТО.
Ніде правди діти, що проти цього договору не вщухають пристрасті у грецькому парламенті. Більшість населення Греції висловилася проти цієї угоди.
Аби закликати грецький парламент підтримати угоду з Македонією, Афіни особисто відвідала бундесканцлер Ангела Меркель. На поточному тижні грецький парламент проголосував із цього приводу. Демонструючи політичну послідовність, із коаліції з лівоцентристською партією «Сіріза» вийшла популістська партія «Незалежні греки», яка залишається на крайніх націоналістичних позиціях.
На цих самих емоціях намагається грати основна опозиційна партія «Нова демократія», яка ініціювала вотум недовіри уряду Алексіса Ципраса. Але, як і у червні минулого року, цей вотум через парламент не проходить. Такий результат голосування означає ратифікацію й грецьким парламентом угоди про зміну назви Македонії.
Отже, «Республіка Північна Македонія» тепер офіційно відрізняється за назвою від північної грецької провінції з назвою «Грецька Македонія». Але цей компроміс став ще одним ударом по політичній репутації уряду Алексіса Ципраса.
Песимісти зазначають, що, зважаючи на політичну нестабільність у Греції, не варто виключати можливості того, що опоненти непопулярного в громадській думці уряду гратимуть і далі на націоналістичних настроях греків.
Тому після чергових виборів можлива спроба повернення до «македонського парламенту», що вимагає високого темпу прийому «Республіки Північна Македонія» до НАТО. Це необхідно для того, аби процес військовополітичної стабілізації на Балканах став незворотним.