Загалом логіка фінальної стадії виборчої кампанії не змінила розстановки сил. Фернандо Аддад так і не спромігся перехопити ініціативу та вплинути на електорат, закликавши його змінити свій вибір у першому турі.
Нагадаємо, що у Бразилії виборці віком від 18 до 59 років зобов’язані голосувати, якщо не хочуть отримати адміністративний штраф. Болсонару вдалося прихилити на свій бік більшу частину середнього класу, пообіцявши йому традиційні блага у вигляді зменшення рівня оподаткування, системної боротьби з корупцією та злочинністю.
Енергійність і харизма 63-річного Болсонару привернули до нього також молодший за віком електорат. Натомість бразильські лівоцентристи так і не знайшли шляху до умів та сердець виборців.
Перемога Болсонару має вагомий результат як для самої Бразилії, так і для всієї Латинської Америки. У внутрішньополітичному сенсі Бразилія здійснила поворот від соціал-демократичних експериментів до класичного неоліберального економічного курсу.
Аналогії між Болсонару і Трампом підкріплюються неодноразово висловленими симпатіями до Сполучених Штатів Америки. Політичний стиль Болсонару, орієнтований на популістські гасла та емоції, вдало доповнив бразильську ментальність, що й забезпечило йому перемогу.
Утім, проблема таких політиків полягає в тому, що реалії повсякденного життя часто приводять до відносно швидкого розчарування виборців.
Однак поки що Жаїр Болсонару святкує перемогу, породивши нові надії і демонструючи волю до змін.