Головна політична інтрига гессенських виборів обумовлювалася недавньою відносною невдачею союзників Меркель на виборах до ландтагу Баварії. Тому на кону виборів до ландтагу Гессена фактично була доля правлячої на федеральному рівні «великої коаліції».
Не дивно, що Меркель особисто активно залучилася до цієї локальної виборчої кампанії, що дало певні позитивні результати.
Найбільшою несподіванкою гессенських виборів стало помітне поліпшення результатів Партії зелених. Чимало політологів вважають, що виборці голосували за зелених, будучи розчарованими у правлячих партіях «великої коаліції», але одночасно не готових голосувати за екстремістські крила політичної системи Німеччини — Ліву партію або «Альтернативу для Німеччини».
У підсумку результат голосування в Гессені врятував Меркель від подальшого послаблення політичних позицій. Але це не означає, що всі внутрішні коаліційні протиріччя вирішено. Деякі провідні політики християнських демократів продовжують наполягати на відставці міністра внутрішніх справ Хорста Зеєхофера.
Правлячу «велику коаліцію» цементують соціал-демократи, які не готові ризикувати проведенням позачергових виборів до бундестагу, бо рейтинги популярності соціал-демократів є для них невтішними.
Останнім часом соціологічні опитування фіксують, що соціал-демократи поступилися другим місцем у партійній ієрархії партії «Альтернатива для Німеччини».
Таким чином, вибори в Гессені зафіксували певну стабілізацію внутрішньополітичного становища в Німеччині, але тепер багато буде залежати від ефективності дій уряду Ангели Меркель передусім у внутрішній політиці та європейських справах.