Російській стороні не вдалося переконливо підважити достовірність опублікованих даних, вона лише проводила неефективні дезінформаційні заходи.
Яскравим прикладом стало проведення телеінтерв’ю на каналі Russia Today з двома офіцерами ГУ ГШ, які представлялися звичайними туристами.
3 жовтня президент РФ Володимир Путін заявив, що краще буде для всіх, якщо інформаційна акція Заходу завершиться якнайшвидше, а 6 жовтня агентство «ТАСС» звинуватило Захід у проведенні «нерозсудливої, скоординованої інформаційної війни».
Натомість портал Bellingcat продовжує подавати чергові порції інформації про офіцерів російської розвідки, чим ефективно нівелює російські пропагандистськоінформаційні заходи.
Участь російської військової розвідки у нелегальних операціях із 2014 року неодноразово розкривалася. Це стосувалося, зокрема, виявлення українськими спецслужбами ідентичності російських солдатів (також зі спецназу ГУ ГШ), які брали участь у боях на Сході України чи в Сирії.
Подібний характер мало представлення у травні 2018 року Об’єднаною слідчою групою доказів підтвердження участі російських військових у збитті в липні 2014 року над Донбасом літака рейсу MH17 «Малайзійської авіакомпанії Ейрлайнс» (Malaysia Airlines).
Нервова реакція російської влади на матеріали, опубліковані порталом Bellingcat, свідчить про те, що журналістирозслідувачі використали прогалини у системі безпеки особистих даних.
Вразлива інформація (паспортні дані, адреси) походить з інформаційної системи МВС (у тому числі міграційної служби). Це означає, що журналісти здійснили ефективне проникнення в інформаційну систему МВС РФ, або ці дані були передані певною особою, яка мала до них доступ.
Вперше у найновішій історії російської військової розвідки у глобальному масштабі була спростована досі незаперечна думка про високий рівень її професіоналізму і ефективність дій.
Владі не вдалось обмежити доступ до матеріалів, розповсюдження яких викликало досі небачену по відношенню до ГУ ГШ реакцію соціальних мереж, які насміхаються з офіцерів військової розвідки.
Наявна іміджева поразка однієї зі спецслужб не означає оперативної поразки. Російська військова розвідка з 2010 року здійснює спеціальні операції в глобальному масштабі: чисто військові дії, розвідувальні, диверсії і терор, дії у кіберпросторі.
Масштаб цих дій вимагає великих сил і коштів. Це може пояснювати залучання до здійснення окремих операцій офіцерів резерву зі статусом нештатних співпрацівників спецслужби.
Характерною рисою російської військової розвідки є агресивність, швидке реагування і байдужість до міжнародної реакції. Такий спосіб діяльності характерний для військових операцій з метою виявлення потенціалу противника шляхом ініціювання диверсійних дій, його слабих сторін, дезорганізації або дезорієнтації суб’єктів, відповідальних за безпеку щодо справжньої мети нападу, а також поглиблення у зовнішніх суб’єктів відчуття загрози з боку Росії.
Наслідком такої стратегії має бути переконання атакованого, що Росія незалежно від масштабу зазнаних втрат не відмовиться від агресивних дій. У цьому контексті малоправдоподібною належить визнати інформацію в медіа про організаційну кризу у російській військовій розвідці.
Спростування ГУ ГШ, які заполонили медійний простір, парадоксально відвернули увагу спостерігачів від активності інших спецслужб, які ведуть діяльність за кордонами РФ: СВР і ФСБ.
Історія радянських і російських спецслужб свідчить про схильність до застосування маскувальних дій за рахунок активності інших суб’єктів. Це може означати, що суперактивність російської військової розвідки маскує активність інших російських спецслужб, які ведуть свою діяльність у політичному, військовому і економічному просторі на Заході.
Петро ПЕТРІВ