Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 06 Липень 2018 15:14

Експортний потенціал України

Rate this item
(0 votes)

Український експорт упевнено демонструє позитивну динаміку зростання, зазначив на ІV Національному експортному форумі президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Торік він зріс на 16%, причому зростання зафіксовано в усіх галузях промисловості.

ТПП України, членами якої є понад 8 тисяч підприємств з усіх регіонів України, розглядає підтримку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних компаній як одне з головних завдань.
Нині ТПП надає більше 40 різноманітних послуг у сфері підтримки експорту і продовжує розробляти унікальні продукти для наших компаній.

Цьогоріч експортний форум зібрав понад 150 учасників, серед яких близько двадцяти гостей із Німеччини, Польщі, Угорщини, Хорватії, Словаччини, Литви, Білорусі, Грузії, Молдови, Італії, Австрії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Канади, Нігерії, Китаю.
До того ж цього року Національний експортний форум уперше проводився у рамках серії заходів на підтримку вітчизняного експорту під загальною назвою «Київський експортний тиждень — 2018» (Kyiv Export Week 2018), який започатковано спільними зусиллями ТПП України та Київської міської держадміністрації.
У рамках Kyiv Export Week працювала Міжнародна виставка-презентація промислової продукції київських виробників «Зроблено у Києві».
Серед провідних тем форуму були глобальні виклики для нашого експорту, оцінка результатів реалізації Національної експортної стратегії, нові можливості на зовнішніх ринках для агропромисловості.
Особлива увага приділяється розвитку транспортної інфраструктури та логістики для міжнародної торгівлі.
Як зазначили самі експортери, в умовах активної диверсифікації ринків збуту актуальним стає вирішення проблем розвитку морських портів і залізничної інфраструктури.
У рамках форуму проходив майстер-клас для експортерів-початківців «Стати експортером: з чого почати?» та презентація можливостей найбільшої в Європі мережі підтримки підприємництва European Enterprise Network (EEN).
Мережа включає понад 2,5 млн організацій-учасників із країн Європи. З її допомогою наші експортери можуть вільно шукати інноваційні технології, інвесторів, партнерів для створення спільних підприємств, а також установлювати ділові контакти для імпорту та експорту товарів.
Національний експортний форум за чотири роки свого існування став унікальним майданчиком для обговорення актуального стану справ та перспектив розвитку експортного потенціалу держави, а також дієвим механізмом прямого діалогу у форматі «влада — бізнес».
Цьогоріч експерти закликали український бізнес диверсифікувати свій експорт за рахунок не тільки країн ЄС, а й ринків Азії, Африки, зокрема Близького Сходу.
Динаміка розвитку економік цих регіонів, збільшення чисельності їх населення та постійно зростаюча потреба цих країн у нових товарах і послугах дають успішні прогнози для наших компаній.
Якщо у 2015 році Україна експортувала до країн Африки товарів на 3 млрд 803 млн дол., то торік — на 4 млрд 48 млн дол. Лише до Єгипту за цей рік наша країна вже надіслала товарів на 514 млн 717 тис. дол.
Тішать і темпи зростання експорту у нинішньому році до Китаю, Іраку, Ізраїлю, Об’єднаних Арабських Еміратів та інших країн Азії та Африки.
Усе це свідчить про те, що вітчизняні підприємства стають глобальними гравцями світової економіки.

Стратегія
Радник першого віце-прем’єр-міністра, міністра економічного розвитку і торгівлі Олеся Залуська нагадала, що завдяки підтримці донорів і міжнародних експертів Мінекономіки вдалося розробити Експортну стратегію. Цей документ уряд затвердив у грудні 2017-го, і він став дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі України.
Донедавна значна частка експорту була сфокусована на традиційних товарах і традиційних ринках країн СНД, зокрема Росії. Зараз ситуація кардинально змінилася. На жаль, поки наша країна експортує 60% сировини, надто мала частка технологічного експорту.
Через російські транзитні обмеження зменшився експорт товарів до країн СНД, утричі скоротився експорт продукції машинобудування. Коли закрився російський ринок, наші підприємства не змогли швидко переорієнтуватися, тож утратили багато ресурсів і часу для освоєння нових торговельних майданчиків.
Експортна стратегія зазначає, що Україні слід переходити від сировинного експорту до інноваційного і наукомісткого задля стійкого розвитку економіки й успішного освоєння закордонних ринків.
Нині у світі активізувався протекціонізм, особливо у США, нагадала О. Залуська. Тож нам треба бути мудрими дипломатами — заходити на нові ринки і захищати свій, перш за все піклуватися про інтереси своєї держави і вітчизняного бізнесу.
Українські виробники мають бути в пріоритеті всієї державної політики. Бізнес повинен бути активним і формувати саме таку державну політику. У держорганах працює багато хороших фахівців, але вони опікуються вузькими завданнями — захистом внутрішнього ринку, економічними розслідуваннями, займаються переговорами про вільну торгівлю, податковими, митними проблемами.
Тож бізнесу треба допомогти їм краще зрозуміти експортні проблеми секторів економіки. Нині Мінекономіки приділяє особливу увагу діяльності торговельних місій, які покликані підтримувати вітчизняних експортерів в інших країнах.
Про їх важливість ідеться в Експортній стратегії: світовий досвід свідчить про корисність їхньої роботи. Наприклад, Канада має сто таких місій, Казахстан — шістдесят. До створення торговельних місій почала долучатись і Торгово-промислова палата України та її регіональні відділення.
Експортна стратегія має розвиватися, зазначила радник. До її удосконалення повинні долучитися Міністерство фінансів, ТПП, Мінагро, бізнес-асоціації.
На часі — розробка секторальних стратегій, зокрема для перспективних харчової й переробної галузей, ІТ, які експортують продукцію з доданою вартістю й інноваційними складовими, створюють нові виробництва чи модернізують старі.
Згідно з офіційною статистикою за останні роки сектор інформаційних технологій зріс утричі, за неофіційною — масштаби зростання набагато суттєвіші.
Ще зовсім недавно машинобудівна галузь лідирувала в нашій економіці. Нині її обступили проблеми через утрату традиційних ринків, тому машинобудівників треба підтримати. Як і сектор виробництва компонентів до авіатехніки і космічної галузі, ремонту й обслуговування повітряних суден.
У цих секторах працюють чудові інженери, задіяні інноваційні стартапи, тож вони мають хороший потенціал для розвитку. Не варто забувати і про креативні індустрії (кіно, фото, фестивалі), туризм, підкреслила О. Залуська.

Аграрний сектор
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначила, що міжнародні експерти називають нашу країну суперсилою на аграрних і харчових ринках.
Торік Україна експортувала агропродукції на 18 млрд дол., тоді як на початку 2000-х доводилось імпортувати деякі види зернових. Нині щороку аграрії вивозять за кордон понад 40 млн т зернових. Агроекспорт є однією з основних статей вітчизняного експорту — 41%.
Дехто говорить, що нема чому радіти, бо Україна перетворюється на аграрний додаток цивілізованого світу. Але у світі є три потужні аграрні країни — США, Голландія, Німеччина. Україна може посунути Німеччину з ТОП-3 і зайняти третю сходинку у рейтингу агровиробників.
Це непросто, навіть якщо найближчим часом наші аграрії вирощуватимуть набагато більше зернових завдяки новим технологіям, зростанню врожайності. Щороку США і Голландія експортують якісної агропродукції на 100 млрд дол., тож у середньостроковій перспективі лідерів нам не наздогнати. Нині необхідно диверсифікувати агроекспорт і збільшувати у ньому частку переробленої продукції, наголосила О. Трофімцева.
Погано, що через агресію Росії у 2014–2015 роках ми втратили російський ринок, але це спонукало наших експортерів до пошуку нових ринків збуту по всьому світу.
Російський ринок був «розслабляючим» фактором для України: не треба було перейматись якістю продукції, культурою ведення бізнесу. Зміну ситуації вітчизняний бізнес болісно переживав, але у 2017-му географія експорту суттєво розширилася.
Цьогоріч ця тенденція посилюється. Лідирують у закупах нашої агропродукції країни Азії, на другому місці — держави ЄС, на третьому — африканські споживачі. І на четвертому зі скромною часткою — країни СНД включно з РФ.
З початку цього року аграрії експортували продукції на понад 6 млрд дол., як і торік, структура експорту також майже не змінилася.
Одним із найголовніших завдань, зазначила О. Трофімцева, залишається виконання зобов’язань Угоди про асоціацію з ЄС, євроінтеграція. Перш за все — це узгодження нашого законодавства з європейським. Це складно й недешево для держави і виробників, але надважливо.
Євроінтеграція допоможе Україні завоювати багато інших ринків, зокрема для тваринницької продукції, до якої іноземці пред’являють найбільше вимог. Нині 290 вітчизняних підприємств мають право експортувати тваринницьку продукцію на ринки ЄС, більше 100 з них — готову продукцію.
Чотири роки тому таких експортерів не було. Песимісти запевняли, що українські виробники не зможуть підкорити євроринки, європейці не купуватимуть нашої м’ясної продукції.
Аби зміцнювати експортні позиції, необхідно прогнозувати розвиток агросектора і сільських територій на 20–30 років уперед, наголошує О. Трофімцева.
Зараз на селі критична ситуація з кадрами, село старіє, молодь не хоче залишатися, тікає в міста. Тож треба розвивати на селі, крім сільгоспвиробництва, інші види діяльності, створювати нові робочі місця для молодих людей.
Не варто забувати і про кліматичні зміни, які чекають Україну. Вже десять років у південних областях мало опадів. Для певних культур ситуація стає критичною. Аби не знизити темпів експорту, необхідно турбуватися про зрошення й адаптацію агровиробництва до нових кліматичних умов.
Нині перспективною нішею стало органічне виробництво. У Західній Європі, Північній Америці, Азії, особливо в Японії та Сінгапурі, зростає споживання органічних продуктів. Тому є можливості непогано заробляти, а якщо переробляти продукцію, то заробляти суттєвіше.
Органічний сектор розвивається у нас досить динамічно, Мінагро підтримує і надалі підтримуватиме його. Фахівці працюють над розробкою Експортної стратегії агрохарчового комплексу, ці сектори значаться серед семи пріоритетних у Національній експортній стратегії.
Зазначені документи не для чергового піару, у них розписано плани конкретних заходів для досягнення визначених амбітних цілей. Уряд прагне допомогти бізнесу у просуванні продукції на світові ринки, долучити до експорту малі й середні агропідприємства.
Для цього пропонує створити офіси аграрних аташе у ключових країнах — імпортерах нашої агропродукції. Зараз із МЗС та Мінекономіки узгоджується кінцева концепція діяльності аграрних дипломатів, які допомагатимуть нашим компаніям і посольствам фахово вести промоцію аграрного і харчового експорту. Всі провідні країни-агроекспортери, зокрема Німеччина, Голландія, Канада, мають аграрних аташе в Україні.
Цьогоріч Мінагро ініціювало проведення Днів української продукції та Харчових майданчиків у різних країнах світу. Такі заходи — більш ефективна популяризація нашої агропродукції, ніж участь у галузевих виставках.
Нині Мінагро разом із Держслужбою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працюють із 49 країнами над узгодженням ветеринарних сертифікатів. За останні кілька років спільними зусиллями вдалося відкрити ринки для різних видів агропродукції у 25 країнах.
Це — серйозні здобутки, адже з деякими партнерами довелось узгоджувати умови відкриття ринків для конкретної української продукції три-п’ять років.

Допомога
Експортну діяльність на місцевому рівні допомагають розвивати міжнародні партнери, зокрема фахівці проекту «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС).
Цей проект технічної допомоги, як повідомив головний експерт із розвитку бізнесу ПРОМІС Валерій Кокоть, утілюється в Україні Асоціацією канадських муніципалітетів і підтримується урядом Канади.
ПРОМІС працює в 16 містах чотирьох регіонів України — Запорізькій, Вінницькій, Івано-Франківській, Полтавській областях. Там із допомогою бізнесу розробляють різні програми, зокрема з розвитку малого і середнього підприємництва, просування місцевої продукції на зовнішні ринки, посилення конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу.
У всіх програмах є складові, пов’язані з експортом. Програми Мелітополя, Кременчука, Горішніх Плавнів, Житомира орієнтовані на розвиток експортної діяльності малого і середнього бізнесу, на диверсифікацію економічних і політичних ризиків.
Наші міста мають побратимів у різних країнах. Зазвичай вони посилюють зв’язки у сфері культури, освіти, молодіжного обміну, але мало уваги приділяють бізнесовій співпраці, промоції вітчизняних товарів за кордоном. Важливо мати проукраїнське лобі, яке б просувало нашу продукцію в інших країнах, наголошує експерт.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».