На думку її політичних технологів, заміна у назві партії слова «фронт» на слово «об’єднання» має розширити коло виборців Марін Ле Пен. Вона сподівається консолідувати навколо себе прихильників та оголосила про намір балотуватися на наступних президентських виборах 2020 року. За цих обставин Макрон не має можливості приймати «зайвих» біженців.
У підсумку «крайньою» стала Іспанія, яка злощасний корабель прийняла у себе. Проте цей інцидент максимально загострив протиріччя в середині ЄС навколо розподілу квот на нелегальних мігрантів.
Польща й Угорщина відкрито підтримали позицію Італії, яка виступає проти додаткових квот.
На цьому тлі загострилися дискусії з приводу міграційної політики у правлячій «великій коаліції» в Німеччині. Міністр внутрішніх справ, представник у коаліції баварського Християнсько-соціального союзу Хорст Зеєхофер запропонував радикальні зміни до німецької міграційної політики.
Зокрема, він наполягає на створенні за межами країн Шенгенської зони таборів тимчасового перебування для нелегалів, де вони мають перебувати до розгляду їхніх міграційних справ. Але ця пропозиція була відкинута канцлером Ангелою Меркель та соціал-демократами як така, що суперечить політиці Євросоюзу.
Ангела Меркель пропонує використати для країн — членів ЄС, не згодних із квотним принципом розподілу нелегалів, фінансові інструменти.
Зараз відбуваються непрості погодження розподілу статей спільного бюджету ЄС на 2020–2027 роки, тому для не згодних із квотним принципом розподілу нелегалів пропонується обмежити фінансування з фондів Євросоюзу.
Критики такої пропозиції зазначають, що міграційне питання й без того вже підважує ідеали європейської солідарності, а у випадку покарань «дисидентів» фінансовими інструментами ризики розколів в Євросоюзі можуть стати ще більш серйозними.
Реалісти пропонують визнати, що немає і не може бути «ідеальних» рішень міграційного питання, та закликають шукати компроміси.
Утім, дуже важко це робити навіть у Німеччині, де частина баварської партії «Християнсько-соціальний союз» продовжує наполягати на своїй позиції, навіть ризикуючи розвалом із такими проблемами створеної «великої коаліції».
Аналогічні внутрішньополітичні міркування в Італії, Франції, Польщі та Угорщині також поки що виключають можливості для раціонального пошуку виходу з міграційної кризи на основі солідарності та компромісів.
Здатність або неспроможність європейських еліт знаходити відповіді на важкі запитання покаже саміт ЄС, запланований на наступний тиждень.