У 2014-му він потрапив у в’язницю за підозрою у корупції, навіть був засуджений на два роки позбавлення волі, але Конституційний суд скасував цей вирок.
Нині до його характеристики додається прикметник «антиіммігрантський», і саме на такому гаслі він будував свою переможну виборчу кампанію. Видно, що його слова потрапили в резонанс із думками виборців.
Словенія — це мала країна з населенням ледве 2 мільйони мешканців. Завжди тут жилося добре, а за часів колишньої Югославії Словенія була найзаможнішою республікою. Незалежність вона здобула у червні 1991 року — лише через кілька днів війни з Белградом.
Казали, що Словенія — не Балкани. Словенці самі не любили, коли їх називали балканською країною. Вони скоріше бачили себе ближче до своїх сусідів: Італії і Австрії. В цьому є своя правда — тут завжди панували лад і порядок, міста і села були доглянутими.
Словенія — одна з найзаможніших, а одночасно найкорумпованіших країн Євросоюзу, куди вона вступила у 2004 році разом із першою хвилею нових членів.
Дохід на одного мешканця тут також дуже солідний. Кілька років тому Словенії довелося пережити економічну кризу, але вона швидко її подолала. От тільки в словенській політиці панує повний безлад.
Найбільшим потрясінням для країни стала міграційна криза влітку і восени 2015 року. Словенія опинилася на Балканському шляху, по якому в Німеччину і Австрію йшов найбільший міграційний потік. Це був шок, бо в країні опинилося півмільйона біженців.
Для двомільйонної країни це було величезне обтяження, з яким Словенія справлялась із великим напруженням. Вона не відкрилась, як Сербія, тут діяли радше австрійський і угорський зразки.
Найгірше було, коли Хорватія і Угорщина закрили кордони — тоді ріка людей, що очікували допомоги, влилась у Словенію. Любляна старалась обмежити цей наплив, поліція і армія дістали навіть тимчасові повноваження для охорони кордону.
У 2017 році Словенія попри широку критику, яка була спрямована проти парламенту і уряду, ухвалила нове міграційне законодавство, що позволяло закрити кордони, якщо парламент визнає, що під загрозою безпека держави.
Згідно зі змінами у законодавстві поліція отримала розширені повноваження і тепер може не впустити біженців до країни. Нові правила мали зупинити можливу чергову міграційну хвилю.
Любляна висловлювала великі претензії Брюсселю за недостатню підтримку. Політики підкреслювали, що країна має право і обов’язок захищати свої інтереси. Отже, основа для виборчих аргументів СДП була вже підготовлена.
Але виграти вибори — це одне, а створити уряд — уже зовсім інша річ. У новому, 90-особовому парламенті Янша матиме 25 мандатів, а на коаліцію радше не може розраховувати. Вже нині частина політиків пообіцяла не входити в коаліцію із СДП.
Ці інші партії можуть порозумітись і утворити свою коаліцію. Лівоцентристи Мар’яна Шареца з ЛМС отримали 13 мандатів, Соціал-ліберальна партія колишнього прем’єра Міро Цезара, СМС — 10 мандатів. Об’єднана лівиця і соціал-демократи мають подібний результат.
Новий уряд, якщо його буде утворено, буде мати багато проблем. Він мусить зайнятися реформою пенсійної системи, охороною здоров’я, приватизацією державного сектора, у тому числі найбільшого банку — НЛБ — з нею не справилися попередники.