Уже тоді зазначена домовленість з Іраном викликала гостру критику від історичних ворогів Ірану — Ізраїлю і Саудівської Аравії. У 2017 році Трамп прислухався до цієї критики, зазначивши, що Угода нібито не гарантує надійних запобіжників від швидкої трансформації мирної ядерної програми Ірану у військову.
Ініціатива Трампа скасувати компромісну Угоду не викликала ентузіазму у європейських союзників США, адже після її підписання були скасовані торговельні санкції, які діяли понад три десятиліття проти Ірану. Це дало можливість провідним країнам — членам Євросоюзу відновити великі обсяги експортно-імпортних операцій з Іраном.
Принаймні за два роки купівля іранської нафти стала важливою альтернативою співпраці ЄС із Росією в енергетичній сфері. Утім, американська адміністрація переконує європейських партнерів у ненадійності іранських енергетичних джерел.
У відповідь Іран заборонив використання американського долара в імпортних операціях. Це є явна спроба Ірану зіграти на конкуренції між американським доларом та спільною європейською грошовою одиницею євро в глобальному масштабі. Правда, експерти нагадують Ірану, що тим самим він перейшов «червону лінію».
У 2010 році лівійський диктатор Муаммар Каддафі також ініціював відмову від американського долара, а за рік його вже не було в живих. Призначення на посаду державного секретаря США Майка Помпео оглядачі вважають ознакою готовності Трампа йти на подальшу конфронтацію з Іраном. Преса США звинувачує Іран у намаганнях відновити Перську імперію, яка загрожує Ізраїлю.
Крім воєнно-політичних міркувань, загрозу інтересам США становить перспектива відкриття транзитного шляху з Індії через Іран до Росії і далі в Європу. В такому випадку не лише виникне альтернатива китайському варіанту Нового Шовкового шляху, а й постане загроза американській євразійській стратегії.
Зазначена стратегія полягає у недопущенні будь-якими засобами самої можливості консолідації держав Євразії. Адже транзитний маршрут Росія — Іран — Індія не лише виводить Росію у теплі моря, а й працює на реалізацію російської стратегії створення в Євразії системи багатополюсної дипломатії, яка підриває американські лідерські позиції на Близькому Сході та в Євразії.
У разі очікуваного виходу США з ядерної угоди з Іраном Тегеран загрожує відновити роботи над ядерною зброєю. Це неминуче приведе до прямого воєнного зіткнення США з Іраном з усіма негативними наслідками для світової безпеки.
Західні країни дуже невдоволені посиленням іранської воєнної присутності у Сирії. Поки що Сирія залишається єдиним безпосереднім локальним полем бою між Іраном і США. У разі скасування Угоди щодо гарантій мирного розвитку іранської ядерної програми іранський фронт Дональда Трампа неминуче розшириться.
У такому випадку не лише опосередковану допомогу Ірану, скоріше за все, надаватимуть Китай і Росія. Внаслідок такого сценарію розвитку подій ризики нової світової війни стануть як ніколи великими.

Андрій МАРТИНОВ