Росіяни знайшли контрагентів: цей проект збираються фінансувати енергетичні фірми з Німеччини, Франції, Австрії, Великобританії і Голландії. Є гроші, є політичні союзники, є готові десятки тисяч сталевих труб, які очікують у прибалтійських портах. Якщо все піде за планом, прокладка труби на дні Балтики почнеться вже у цьому році, а газ із Сибіру має потекти по ній у 2020 році.
«Газпром» вихваляє плюси. Європа, яка розстається з вугіллям (або — як у випадку Німеччини — з атомною енергетикою), потребує все більше газу. Подвійний «Норд Стрім» зможе поставляти до 110 мільярдів кубометрів газу щорічно. Високий кошт інвестиції — приблизно 10 мільярдів євро — зрівноважить відсутність оплати за транзит.
Крім України, яка веде війну з Росією, гаряче протестує і Польща, бо зменшення поставок транзитного газу не тільки позбавить оплат за посередництво, а й зробить їх більш вразливими на капризи Росії, бо вона буде мати вже інший шлях поставок на Захід.
З того самого приводу говорять «ні» балтійські держави. Східні держави — члени Євросоюзу аргументують, що будівництво трубопроводу служить зміцненню російських впливів.
«Газпром» залишається найбільшим постачальником природного газу до Євросоюзу і збереже домінуючу позицію ще, принаймні, два десятиліття. Російські політики і стратеги не приховують, що газ і нафта разом із сильною армією становлять провідні інструменти закордонної політики Кремля.
З цих причин датський парламент ухвалив закон, який дозволяє заблокувати будівництво трубопроводів, якщо влада Данії визнає, що трубопровід загрожує довкіллю або національним датським інтересам, тож «Норд Стрім 2» буде змушений оминути датські територіальні води.
Європейська комісія хоче модернізувати ІІІ енергетичний пакет так, щоб однозначно вилучити з нього такі морські газопроводи, як «Норд Стрім 2». Адже положення пакета забороняють поєднання торгівлі газом із послугами з транспортування і роблять інфраструктуру доступною для всіх учасників ринку.
Включення «Норд Стріму 2» до ІІІ енергетичного пакета відповідає духу європейського права, але б’є по інтересах «Газпрому».
Найбільшу загадку становить поведінка майбутнього німецького уряду. Цю інвестицію все більше критикує також команда Дональда Трампа. Отже, невідомо, чи трубопровід узагалі буде збудовано. А зараз найбільш правдоподібно лише те, що запізнення з будівництвом не уникнути.

Петро ПЕТРІВ