У підсумку підтвердилася теза про те, що демократія — це прогнозована процедура з непрогнозованим результатом голосування.
Більшість американських громадян із «глибинки» не турбувалася з приводу особистості Трампа, а голосувала проти «професійного політика Клінтон».
Під час виборчої кампанії Дональд Трамп зумів висловити вголос сутність глибинного невдоволення простих представників американського середнього класу негативними соціальними наслідками ліберальної глобалізації, яка спричинила втрату високооплачуваних робочих місць у реальному секторі американської економіки на користь інших країн. Внаслідок цього американський середній клас за своїм світовідчуттям втратив життєву перспективу.
Поки що відкритим залишається питання, чи означає перемога Трампа завершення періоду відносної політичної стабільності багатих країн Заходу. Такого розгрому Демократичної партії ніхто не очікував. Вони програли проміжні вибори в палату громад і в сенат.
Утім, на президентських виборах Хілларі Клінтон формально набрала майже на 400 тисяч більше голосів, аніж Дональд Трамп. Проте американська виборча система віддає перемогу тому кандидату, який назбирав по штатах більше так званих виборщиків.
Кількість виборщиків залежить від кількості сенаторів від штату і може коливатися від 55 — як у Каліфорнії до трьох — як у Нью-Гемпшірі. Загалом виборщиків 578, тому для перемоги кандидат має набрати понад 260 голосів виборщиків. Виборщики голосуватимуть 19 грудня 2016 року.
Наразі прихильники Хілларі Клінтон, хоча вона визнала свою поразку ввечері дня підрахунку голосів, закликають виборщиків голосувати за неї, а не за Трампа. Ліберальні активісти у Каліфорнії збирають підписи за проведення референдуму з питання відокремлення від США.
Нагадаємо, що спроба такої сецесії південних штатів від США у середині ХІХ століття спровокувала Громадянську війну у США. Цього разу багатьом здається, що до таких крайнощів справа не дійде.
Проте й перемога Хілларі Клінтон ще напередодні дня голосування видавалася більш ніж прогнозованою. Але в політичній ситуації поділу виборців майже навпіл шальки терезів можуть хитнутись у будь-якому напрямку.
Чимало питань можуть прояснитися, коли стане зрозуміло, яку команду Трамп приведе до Білого дому після своєї інавгурації 20 січня 2017 року. Однак сама інавгурація можлива, якщо за нього 19 грудня проголосують виборщики.
Можливо, нинішні перегони переконають американські політичні еліти у доцільності проведення прямих президентських виборів 2020 року. Поки що американська преса жваво обговорює потенційних претендентів на ключові посади в адміністрації Трампа.
Зокрема, найбільш імовірним претендентом на посаду державного секретаря називають Ньюта Гінгріча. Він відомий жорстким протистоянням адміністрації Білла Клінтона на початку 1990-х років. Але зараз неоконсерватори пригадують Гінгрічу заяву про те, що «НАТО навряд чи повинно захищати Естонію, яка надто близька до Петербурга».
Скоріше за все, кандидатура Гінгріча не влаштує неконсерваторів у Республіканській партії, які просувають на посаду державного секретаря відому Кондолізу Райс. Будучи державним секретарем за часів президентства Джорджа Буша-молодшого, вона підтримувала Україну і визнавала співпрацю з нашою державою одним із важливих пріоритетів американської східноєвропейської політики.
Поки що Дональд Трамп декларував намір установити дружні відносини з країнами, які будуть жити у злагоді із США. Він оголосив про бажання домагатися партнерства, а не протистояння. Нині незрозуміло, як цьому сприятимуть наміри Трампа збільшити військові витрати США, зокрема на програму протиракетної оборони. Це традиційно дратує Росію.
Крім того, впливові групи у США виступають проти курсу на ізоляцію. Ізоляціоністська риторика Трампа викликає невдоволення стратегічних союзників США у ключових регіонах земної кулі. Навряд чи суттєво поліпшаться за Трампа американсько-російські відносини.
Як відомо, Трамп збирається підтримувати інфраструктурні проекти у сфері нафтового виробництва у США. Це зменшує ціни на нафту і б’є по російському бюджету ледь не більше, ніж санкції.
Скоріше за все (хоча не можна виключати окремих виборщиків, які голосуватимуть не за Трампа, а за Клінтон виходячи з власних політичних переконань), дива 19 грудня не станеться. Трамп уже створив перехідну адміністрацію, яка займається перейняттям важелів адміністративного процесу у президента Барака Обами.
На сьогодні демократам залишається проаналізувати помилки, які привели їх до поразки у листопаді 2016 року, та готуватися до проміжних виборів обох палат Конгресу, які відбудуться вже у листопаді 2018 року. У передчутті помилок, які прогнозовано зробить 45-й президент Дональд Трамп, демократи можуть потіснити нинішню республіканську більшість в обох палатах Конгресу.
Якщо справи йтимуть таким чином, друга половина президентських повноважень Дональда Трампа може виявитися ще важчою, ніж перша половина. Нинішні суперечливі заяви Трампа не дають можливості визначити, яким він є насправді.
Навряд чи він буде «новим Рейганом», якого американці визнали одним із найбільш великих американських президентів ХХ століття. Оптимісти вважають, що старий кінь не псує борозни.
Андрій МАРТИНОВ
