Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Квiтень 23, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Жовтень 2016 13:58

Новий Генсек ООН

Rate this item
(0 votes)

До початку жовтня майже два десятки кандидатів змагалися за найвищу адміністративну посаду в Організації Об’єднаних Націй. Унаслідок тривалих дипломатичних маневрів і компромісів Рада Безпеки ООН рекомендувала Генеральній Асамблеї ООН обрати новим Генеральним секретарем португальця Антоніу Гутерреша. Днями дві третини делегацій Генеральної Асамблеї ООН підтримали цю кандидатуру.
Отже, 1 січня 2017 року, коли добіжить до кінця другий п’ятирічний термін корейця Пан Гі Муна, португалець Антоніу Гутерреш стане дев’ятим Генеральним секретарем ООН. Перший термін його завершиться 2021 року. Раніше він 28 років працював на державній службі у Португалії і був прем’єр-міністром цієї країни. Крім того, Гутерреш був верховним комісаром ООН у справах біженців у період від червня 2005 року до грудня 2015 року.

На посаді прем’єр-міністра Португалії він провів масштабну приватизацію, сприяв розвитку системи охорони здоров’я, створив фонд допомоги бідним верствам населення. Він буде більш заангажований у російсько-український конфлікт, адже як голова португальського уряду неодноразово хвалив українську діаспору у цій країні за роботящість та вагомий внесок у розвиток Португалії.
Зрозуміло, що не все у надзвичайно складному процесі реформування ООН залежить від її Генсека. Він може лише виконувати функції модератора, який не дає дипломатам розслабитися та змушує їх знову і знову повертатися до першоджерел проблем, які гальмують розвиток ефективного міжнародного співробітництва. Зокрема, Антоніу Гутеррешу доведеться взятися за проблему реформування ключового органу ООН — Ради Безпеки.
«Пін-понг» із вето, який Росія регулярно влаштовує у цій структурі, проводячи гібридну холодну війну проти демократичного світу, брутально порушуючи Статут ООН, зловживаючи статусом ядерної держави, паралізує дипломатичні зусилля щодо розв’язання найскладніших міжнародних криз. З іншого боку, немає консенсусу щодо рецептів «лікування» Ради Безпеки.
Найбільш радикальні пропозиції стосуються взагалі скасування права вето, яке від 1945 року мають так звані постійні члени Ради Безпеки і одночасно ядерні держави — США, Велика Британія, Франція, Китай, Росія. Принаймні Росія і Китай категорично заперечують проти скасування права вето. Але його збереження робить неможливим надання статусу постійних членів ООН Німеччині та Японії, які залишаються найбільшими спонсорами бюджету ООН, але перебувають за межами її головного органу.
Вирішення потребує питання критеріїв поповнення непостійних країн — членів ООН. Окремі регіональні держави, такі як Бразилія, Індія, Південно-Африканська Республіка, також виступають за отримання для себе статусу постійних членів Ради Безпеки із правом вето. Утім, замість нинішніх п’яти «прав вето» десять «прав вето» зроблять прийняття будь-яких рішень Радою Безпеки неможливим. Вирішити цей ребус попередник Гутерреша Пан Гі Мун за десять років так і не зміг.
Здається, що вже перший термін Гутерреша буде визначальним для долі ООН, адже потреба удосконалення її діяльності, зважаючи на постійне загострення міжнародної обстановки, вже вимагає не терапевтичних, а, скоріше за все, хірургічних засобів. Але саме це загострення міжнародної обстановки максимально ускладнює будь-які зусилля, спрямовані на таке реформування.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».