Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Квiтень 16, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Жовтень 2016 02:44

Ренесанс атомної зброї

Rate this item
(0 votes)

Аме­ри­кан­ці по­чи­на­ють ви­роб­ниц­тво мо­дер­ні­зо­ва­ної атом­ної бом­би B61 і ого­ло­си­ли кон­курс зі ство­рен­ня но­вих кри­ла­тих і стра­те­гіч­них ра­кет. Світ без атом­ної зброї — мрія пре­зи­ден­та Оба­ми — ви­явив­ся не­до­сяж­ним на за­вер­шен­ня йо­го пре­зи­дент­ства.

У 2009 році у Празі президент Барак Обама оприлюднив своє бачення світу без атомної зброї, хоча це було безпосередньо після війни в Грузії. Захід думав, що порозуміння з Росією є можливим, а наступний стратегічний договір просуне вперед і атомне роззброєння.
Обама попередив, що не збирається роззброюватись в односторонньому порядку — і поки існує атомна зброя, США можуть застосувати її для захисту себе і своїх союзників. Він заявив, що США як єдина країна, що застосувала атомну зброю на війні, має моральний обов’язок, принаймні, започаткувати цей процес.

Потенційні супротивники США — Росія і Китай. Обидві країни мають атомну зброю і обох треба такою зброєю стримувати, особливо враховуючи їхню дедалі агресивнішу поведінку. Після агресії в Україні, коли НАТО опинилося безпосередньо перед реальною загрозою програної війни на східному фланзі Альянсу, наміри виведення американської атомної зброї зі складів у Європі залишились у минулому. А B61 — стандартна атомна бомба НАТО — переживає третю молодість.
B61 має вигляд сигари завдовжки три з половиною метри і важить до півтонни. Бомба зберігається в арсеналах з 60-х років минулого століття, зазнавши 11 модифікацій. Нинішня, дванадцята, не спрямована на те, щоб бомба стала потужнішою, навпаки, йдеться про те, щоб сила вибуху була обмежена до 50 кт. Вона має стати точнішою, бо буде оснащена системою прицілювання GPS.
Нова основна атомна бомба США буде також меншою, щоб поміститись у закритих камерах озброєння літака F-35, який у майбутньому буде машиною подвійного призначення — ударним винищувачем і атомним бомбардувальником.
Це важливо, бо F-35 замінить кілька типів літаків у авіації, ВМФ і корпусі морської піхоти США, а також поступово стане «стандартним» тактичним літаком країн НАТО. F-35 набагато легше проникає через систему ПВО, ніж існуючі носії атомної зброї (Торнадо, F-16, F-15).
Але США інвестують не тільки в нові атомні бомби. Військово-повітряні сили оголосили конкурс на створення стратегічних балістичних і крилатих ракет з ядерними боєголовками.
Причиною модернізації арсеналу став його, майже музейний, вік: єдині наземні балістичні ракети сухопутного базування у збройних силах США — ракети Мінітмен ІІІ надійшли на озброєння у 1970 році.
Трохи молодшими від стратегічних ракет є крилаті, якими озброєні стратегічні бомбардувальники. Запроектовані у 70-х роках і поставлені на озброєння на початку президентства Рональда Рейгана, вони були символами американської переваги в апогеї холодної війни.
Спеціально для них було створено термоядерну головку з регульованою силою вибуху від 5 до 150 кт, яку можна було змінювати під час польоту бомбардувальника. B-52 забирав на борт і на підвісках під крилами до 20 таких ракет. Це означало, що один бомбардувальник міг знищити країну середньої величини.
Але після 2020 року крилаті ракети мають замінити або зняти з озброєння. Дебати про те, чи взагалі потрібні нові атомні крилаті ракети, тривають у США вже 10 років. Багато політиків, у тому числі відомий сенатор Джон Маккейн, сумніваються у доцільності інвестування у всі елементи атомної тріади.
Порівняно з наслідками застосування вражають невеликі розміри нової бомби. Так званий фізичний пакет, тобто те, що з точки зору науки вистачає для термоядерного вибуху небаченої сили, міститься у формі дволітрової пляшки з газованим напоєм.
Вміст цієї «пляшки» має силу вибуху до 340 кт (офіційні дані), тобто у 22 рази більше, ніж перша бомба, скинута на Хіросіму. Варто нагадати, що мініатюризація ядерних головок і збільшення вибухової сили стало можливим завдяки винаходу польського математика Станіслава Улама.
Так звана конструкція Улама-Теллера (Теллер — знаменитий американський фізик, батько водневої бомби) — це у значному спрощенні пакет вибухових речовин, які вибухають одне за одним протягом наносекунд: хімічної вибухівки, атомного і водневого зарядів. Послідовна реакція розщеплення атомів плутонія і синтез атомів водню дозволяють вирахувати силу вибуху у мегатонах. Крім невеликих розмірів, такі заряди мають регульовану силу вибуху.
Хоча від празької промови Обами минуло трохи більше семи років, геополітичні події привели світ у зовсім іншу епоху. Оскільки Обамі не вдалося звільнити нас від атомної зброї, він збирається задекларувати, що Америка не застосує її у конфлікті першою. Доктрину no first use (NFU) до цього часу підтримали лише Китай, Індія і Північна Корея (?!). Цього не зробила Росія, яка подібно до США офіційно вважає атомну зброю виключно оборонною зброєю.
Про те, що Барак Обама розглядає односторонню відмову від застосування першим атомної зброї, повідомила «Вашингтон Пост», і це відразу викликало шквал критики. Не тільки на «правиці», яка вважає це «шаленством роззброєння», а і в армії.
Секретар міністерства військово-повітряних сил Дебора Джеймс сказала, що була б «стурбована» такою перспективою. А це вже виглядає на ядерний бунт в адміністрації, яка якраз провела успішний бій у Конгресі за гігантські гроші на модернізацію ядерного арсеналу.
Білий дім нічим не підтвердив, чи президент думає про декларацію no first use до кінця каденції. Її оголошення суперечило б політичній традиції, яка зобов’язує президента, який відходить, не приймати важливих рішень, здатних «зв’язати руки» наступникові. Бо, як заявив один з американських журналістів, Дональд Трамп уже розмовляв з експертами з безпеки про можливість застосування атомної зброї.
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».