З точки зору російської дипломатії, ідеальною буде ситуація, коли «сербське питання» одночасно загостриться на косовському і боснійському напрямках. Звертає на себе увагу той факт, що у Косові зберігається напружене становище. Однак Євросоюз намагається не допустити надмірної напруженості у відносинах між косовськими албанцями та сербами. Тому російська політика перемкнула увагу на боснійських сербів.
Днями боснійські серби провели знаковий референдум. За його підсумками стало зрозуміло, що понад 99 відсотків проголосувало за відновлення святкування 9 січня як Дня Республіки Сербської. Передісторія референдуму обумовлена тим, що наприкінці 2015 р. Конституційний суд Боснії і Герцеговини відхилив апеляцію парламенту боснійських сербів щодо скасування святкування цього «проблемного дня».
Нагадаємо, що 9 січня 1992 року Республіка Сербська оголосила про незалежність, а через три місяці в Боснії і Герцеговині розпочалася громадянська війна, яка тривала три роки. Мир було завдяки титанічним зусиллям НАТО і США відновлено лише 1996 року, коли набула чинності Дейтонська мирна угода.
Відповідно до її положень Республіка Сербська залишилась у складі Боснії і Герцеговини. Але у цій колишній югославській республіці було створено своєрідний державно-політичний устрій. З конституційно-правової точки зору Боснія і Герцеговина є об’єднанням двох державотворчих утворень, а саме федерації боснійських мусульман і боснійських хорватів, які під тиском світової спільноти увійшли в конфедеративний союз із боснійськими сербами.
Хоча від часу набрання чинності Дейтонського миру минуло двадцять років, досі в кожному з цих державних утворень у внутрішній політиці домінують націоналістичні політичні сили. Європейський Союз сподівався, що започаткування офіційних переговорів про вступ Боснії і Герцеговини до ЄС сприятиме консолідації етнічно-релігійних громад цієї країни.
Натомість Росія, аби зберегти свій вплив на Балканах, вирішила одночасно максимально ускладнити переговори про вступ до Євросоюзу як Сербії, так і Боснії та Герцеговини. Ймовірне «самовизначення» боснійських сербів неодмінно змінить розклад сил у Косові, де серби також тиснутимуть на Белград, вимагаючи підтримки власного «самовизначення».
Експерти вважають цей референдум боснійських сербів пробою сил щодо можливості проведення «конституційного» референдуму з приводу остаточного проголошення незалежності боснійських сербів.
Стратегія Євросоюзу, навпаки, спрямована на подолання негативних наслідків 90-х років, коли авторитарний режим Слободана Мілошевича в умовах розпаду колишньої Югославії намагався вибудувати насильницькими засобами «Велику Сербію», об’єднавши в одній державі всіх сербів, які живуть у сусідніх країнах. Європейський Союз намагається запобігти повторенню цього трагічного сценарію, тому вважає референдум у Республіці Сербській нелегітимним.
Дипломати Євросоюзу попередили лідерів боснійських сербів щодо неприпустимості повторення політичного курсу, який зовсім недавно вже приводив Балкани у кривавий вир міжетнічних і міжконфесійних війн. Етнічно різноманітні Балкани надто маленький регіон для ігор «великих держав», які звикли використовувати цей «пороховий льох» Європи у власних інтересах. Тому ЄС закликає лідерів Балканських країн до відповідальності та послідовного європейського курсу.

Андрій МАРТИНОВ