Тому конгресмени, яким 8 листопада треба переобиратися до вищого законодавчого органу США, підготували закон, який надав можливість постраждалим від теракту 11 вересня 2001 року американським громадянам звертатись із позовами щодо компенсації проти саудівського уряду.
Адміністрація Барака Обами була шокована, адже законопроект створював небезпечний прецедент для американських громадян, насамперед військових, які від осені 2001 року беруть участь у глобальній війні проти міжнародного тероризму. Зважаючи на це, мало кого здивувало вето Барака Обами на цей закон.
Утім, днями сталася маленька політична сенсація, коли Конгрес США фактично конституційною більшістю голосів подолав вето президента Барака Обами на цей суперечливий закон. У підсумку на початку тижня президент США був зобов’язаний його підписати, що відразу відкрило юридичну скриньку Пандори.
У античній грецькій міфології з цієї скриньки вийшли різні біди та хвороби, а в цьому випадку посипалися позови. Спочатку дружина загиблого співробітника Світового торговельного центру, куди 11 вересня 2001 року кілька громадян Саудівської Аравії спрямували літаки, звернулася з позовом про компенсацію. Утім, не довелося довго чекати на аналогічні позови проти Пентагону та Центрального розвідувального управління США.
Зокрема, громадянин Пакистану звернувся проти них із позовом у зв’язку із загибеллю своєї родини внаслідок атаки американського безпілотного літака. Але найбільш гострою була реакція на ці події із Саудівської Аравії. Королівська родина нагадала, що тримає у своїх руках інвестицій у американську економіку та американських державних боргових зобов’язань на 750 мільярдів доларів.
Зрозуміло, що розпродати такі «токсичні» активи навіть у середньотерміновій перспективі неможливо. Утім, будьякому новому президентові США буде вкрай неприємно усвідомлювати, що Сполучені Штати дефакто мають двох із трьох найбільших кредиторів, які, м’яко кажучи, не дуже доброзичливо налаштовані. Ідеться про Саудівську Аравію і Китай. Лише Японія у сенсі кредиторської лояльності залишається поки що зразковим союзником США.
Утім, найбільші неприємності вже виникли на Світовому нафтовому ринку. У день, коли стало відомо, що Конгрес США подолав вето президента, Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК) погодилася вперше за вісім років скоротити рівень її видобутку. Це було зроблено напередодні зимового сезону у Північній півкулі, що спричинило тенденцію збільшення ціни на нафту.
Найбільше від цього можуть виграти країни, з якими США мають не найкращі відносини, тобто Росія та Іран. Крім того, напруження у відносинах Саудівської Аравії і США може позначитись на розстановці сил як у саудівському королівстві, так і на Близькому Сході.
У Саудівській Аравії відбувається запекла, прихована від чужих очей, боротьба за королівську владу, яка може територіально розколоти Саудівську Аравію. Дестабілізація цієї святої землі ісламу може посилити прихильників радикального політичного ісламу та погрожуватиме черговою хвилею терактів.
Отже, скриньку Пандори відчинено, і маємо нагоду вкотре переконатись у слушності застереження про те, що ненависть новою ненавистю не припиняється. Але справу зроблено, тепер лише питання, хто розбиратиметься з наслідками чергового роздмухування пристрастей, які неодмінно перетворять умовно керований хаос на абсолютно некерований.
Андрій МАРТИНОВ
