Натомість родина Алієвих виявилася більш адаптованою до надзвичайно складних геополітичних реалій, в яких перебуває Азербайджан.
Насамперед удалося зберегти особливі відносини з Туреччиною, частина політичних еліт якої вважає Азербайджан складовою пантюркістського проекту. Також треба мати на увазі, що більшість етнічних азербайджанців, будучи сунітами, живе у сусідньому шиїтському Ірані. Вкрай непростими залишаються відносини Азербайджану з Росією та її союзницею Вірменією, яка продовжує контролювати Нагірний Карабах.
Ці ознаки складного регіонального становища Азербайджану додатково ускладнюються глобальними процесами, які відбуваються в ісламському світі. Чимало ісламських радикалів вважають Азербайджан надійним союзником США та Ізраїлю і точать ножі проти його влади. За цих обставин зміцнення існуючого політичного режиму в Азербайджані у часи глобальної нестабільності багатьма громадянами розглядається як спосіб захисту національних інтересів.
Крім того, консолідація правлячого режиму вважається важливою з огляду на посилення нестабільності у «історичного ворога» Азербайджану — Вірменії, що розглядається як унікальний шанс на повернення Нагірного Карабаху. Усі ці міркування сприяли підтримці на референдумі щодо змін до Конституції Азербайджану.
Тепер справа — за якістю правлячої еліти Азербайджану, яка може скористатись із ризиків і можливостей, котрі паралельно виникають у сучасній динамічній ситуації змін у розстановці сил на глобальному і регіональному рівнях.

Андрій МАРТИНОВ