Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Серпень 2016 10:31

Тривалі наслідки британського референдуму

Rate this item
(0 votes)

Нещодавно призначена замість Девіда Кемерона новий прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей не має багато часу для того, аби швидко увійти в курс внутрішньополітичних і зовнішньополітичних проблем, викликаних результатами червневого 2016 року референдуму щодо виходу з Євросоюзу.
Не випадково перший візит після призначення вона здійснила до шотландської столиці Единбурга. Утім, перший міністр Шотландії Нікола Фергюсон Серджен висловилася за те, аби Євросоюз розробив спеціальні процедури, щоб Шотландія, нехай і як частина Великої Британії, але залишалась у складі Євросоюзу.
Вона нагадала, що на референдумі 23 червня 2016 року за членство в Євросоюзі проголосувало 62% мешканців Шотландії й не виключила можливості проведення в першій половині 2017 року ще одного референдуму щодо виходу Шотландії зі складу Сполученого Королівства.
Тоді Євросоюз зіграв на боці Лондона, попередивши шотландців, що, у разі виходу зі складу Сполученого Королівства, їм доведеться з нуля проходити шлях вступу до ЄС. Тепер усі сподіваються, що Британія знайде такий шлях, щоб решта Євросоюзу була у виграші.

Аби розробити таку стратегію, британська політична еліта намагається виграти час, відкладаючи офіційний початок переговорів про вихід. Тим паче, що вже на нинішньому етапі відносин Великої Британії та Євросоюзу загострилися не лише торговельні питання, а й проблемна з Іспанією ситуація щодо статусу Гібралтара.
Більшість британських громадян цієї Скелі на червневому референдумі висловилася за те, аби залишатись у складі Євросоюзу. На цей факт звертає увагу Іспанія, якій до 1713 року належала ця Скеля, яка охороняє Гібралтарську протоку, що відділяє Європу від Африки, а Атлантичний океан — від Середземного моря. Саме геополітичне стратегічне розташування Гібралтару визначає його значення для «володарки морів» Британії.
Цікаво, що попри неврегульованість територіальної суперечки з одним із членів НАТО, а саме — Великою Британією, Іспанія у 1982 році стала членом Північноатлантичного альянсу. Прагматична позиція Мадрида дала можливість уникнути блокування гібралтарською проблемою вступ Іспанії до Європейського економічного співтовариства в 1986 році.
Відтоді впродовж тридцяти років Мадрид і Лондон максимально використовували європейські інтеграційні можливості задля врегулювання проблеми статусу Гібралтару. Його мешканці зберегли британське громадянство, але відкрили митний кордон з Іспанією.
До британського референдуму щодо виходу з Євросоюзу здавалося, що немає передумов для нового загострення цієї проблеми. Тим паче, що Іспанія сама переживає другий рік внутрішньополітичну кризу, обумовлену неспроможністю парламентських партій сформувати прагматичну, а не популістську урядову коаліцію. За цих обставин чимало іспанських політиків намагаються гратися із закликами до перегляду статусу Гібралтару.
Утім, самій Іспанії непросто утримати свій державно-територіальний устрій, адже Каталонія та Басконія намагаються неухильно йти шляхом до власної незалежності. Тому руки Мадрида до вирішення гібралтарської проблеми на своїх умовах можуть і не дійти. Але гібралтарська проблема, безумовно, буде вагомим аргументом на переговорах про умови виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Тереза Мей уже заявила, що Британія нікуди не відходить від Європи та від своїх інтересів на Європейському континенті. Але заради цього треба максимально швидко та ефективно подолати негативні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні наслідки сумнозвісного референдуму.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».