Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Серпень 03, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Серпень 2016 12:01

Німеччина і НАТО

Rate this item
(0 votes)

Очіль­ник МЗС Ні­меч­чи­ни не­дав­но зви­ну­ва­тив НА­ТО у «роз­ма­ху­ван­ні ша­бель­кою» у зв’яз­ку із за­гро­зою пов­но­масш­таб­но­го кон­флік­ту з бо­ку Ро­сії. В уря­ді Ні­меч­чи­ни спос­те­рі­гає­ть­ся ви­раз­на різ­ни­ця в по­гля­дах сто­сов­но зміц­нен­ня НА­ТО між дво­ма го­лов­ни­ми пар­ті­ями — хрис­ти­ян­ськи­ми де­мо­кра­та­ми і со­ці­ал-де­мо­кра­та­ми. Це має пря­мий зв’язок із пар­ла­мент­ськи­ми ви­бо­ра­ми у на­ступ­но­му ро­ці.

Варто нагадати, що командувач американської армії в Європі генерал Бен Ходжес недавно заявив в інтерв’ю для ВВС, що НАТО мусить уміти швидко перекидати війська, зваживши на загрози несподіваних дій Москви. Він підкреслив, що Росія становить єдину загрозу, яка може знищити цілі держави, у тому числі США, із застосуванням ядерної зброї. Також уже колишній командувач військ США в Європі, генерал Філіп Брідлав заявив: «Росія становить загрозу для існування Сполучених Штатів і всього Північноатлантичного союзу».

Висловлювання ФранкаВальтера Штайнмайєра зустріло неоднозначну реакцію політиків у Німеччині. Представники ХДС і ХСС поставилися до нього критично, зазначаючи, що вони дискредитують НАТО. Депутат від ХДС Норберт Реттген, голова комісії бундестагу із закордонних справ, звернув увагу, що підтримувана всіма країнами позиція НАТО виражає не тільки готовність до оборони, але й до діалогу. У подібному тоні говорив Бернд Поссельт із ХСС, заявивши, що керівник МЗС «переплутав злодія з поліцейським».
Не виключено, що нинішній шеф дипломатії буде кандидатом на посаду канцлера і, таким чином, хоче об’єднати пацифістську частину німецького електорату. Після вибуху міграційної кризи підтримка партій ХДС/ХСС та СДПН значно впала, в основному на користь АfD («Альтернатива для Німеччини») і частково зелених.
Ослабла також позиція канцлера Меркель, яка є прихильником збереження єдності трансатлантичних структур і підтримує значне зміцнення оборонних можливостей НАТО (така сама позиція — у міністра оборони Урсули фон Ляйєн).
Двозначність висловлювань Штайнмайєра і МЗС, які офіційно підтримують дії НАТО на основі рішень самітів у Ньюпорті і Варшаві, а одночасно критикують дії альянсу зі зміцнення східного флангу, можуть бути розцінені як ознака слабкості і заохочення до агресії. Вони вказують на збільшення ризику спроб «гальмування» дій зі зміцнення оборони держав ЦентральноСхідної Європи.
Згідно з досягнутим компромісом на східному фланзі НАТО не буде великих військових формувань для відбиття повномасштабної агресії. Розміщення чотирьох ротаційних батальйонів, однак, дає високий рівень безпеки, якщо це буде пов’язано зі спроможністю до швидкого зміцнення сил, але для цього необхідно збереження єдності країн альянсу, відповідного рівня загальної обороноздатності та (що найбільше критикується у Німеччині) регулярне проведення маневрів з передислокації військ.
Міністр Штайнмайєр пояснював, що хотів звернути увагу на другий аспект відносин із Росією, яким — разом зі зміцненням обороноздатності — має бути діалог і співпраця.
Однак він не згадав про присутність на маневрах «Анаконда» російських і білоруських військових інспекторів (згідно з вимогами транспарентності), тоді як російські маневри, часто з участю у кілька разів більшої кількості солдатів, відбуваються не тільки без участі інспекторів, але й несподівано — без попередньої нотифікації, яка вимагається при проведенні маневрів з участю більше 9 тисяч осіб. Москва постійно використовує правило, яке дозволяє на виключення процесу нотифікації в окремих випадках.
Керівник німецької дипломатії також проявив помітне «роздвоєння»: формально не заперечуючи необхідності дій НАТО, він ставить під запитання деякі суттєві засоби зміцнення, піддаючи сумніву також — устами речника МЗС — заяви представників альянсу. І це попри те, що ці дії здійснюються в рамках консенсусу (наприклад, відсутність постійних баз) і з дотриманням принципів контролю озброєнь.
Про діалог із Росією говорив також генерал Брідлав, який вважає Москву загрозою для існування Заходу. На його думку (на відміну від значної частини німецьких політиків), підтримання діалогу і відбиття військових загроз усіх форм взаємопов’язані і здійснення кроків в одному з цих напрямків не повинно і не може вести до дискредитації іншого.
Разом із тим російський президент Володимир Путін прямо зазначив, що частина території Румунії перебуває «під прицілом» у зв’язку з будівництвом системи ПРО НАТО. Попри це німецька дипломатія вважає, що декларації про посилення комплексної обороноздатності (не тільки у випадку обмеженої гібридної війни, але й повномасштабного нападу) є «розмахуванням шабелькою».
Це дуже турбує, бо Німеччина відіграє і буде відігравати в альянсі ключову роль, оскільки США не можуть самі вести роботу із застосування всіх засобів зміцнення. Країни Південної Європи і Франція мало підтримують зміцнення східного флангу, бо їх цікавлять інші регіони, а боєздатність конвенціональних сил Великобританії набагато менша, ніж ще на зламі століть. До того ж Лондон виводить додому всі підрозділи, які базуються у Німеччині.
Подібні дії, особливо якщо проявляться в конкретних кроках, здійснюваних владою Німеччини, можуть бути розцінені як прояв слабкості і тим самим заохочування до агресії.
Очікуваним є використання Росією явних трансатлантичних протиріч для продовження політики залякування і примусу до поступок, наприклад щодо таких партнерських держав, як Грузія чи Україна, або обмеження активності дій, здійснюваних альянсом. Це не змінює факту, що висловлювання Штайнмайєра є небезпечним переломом, оскільки відкрито піддають сумніву дії Північноатлантичного союзу.
Попри компроміс між членами альянсу і відновлення консультацій у форматі Ради НАТО — Росія та брак рішення НАТО про постійне перебування великих формацій військ у ЦентральноСхідній Європі «у нинішньому і передбачуваному середовищі безпеки» німецькі соціалісти хочуть поставити під сумнів цей надзвичайно цінний компроміс, який — за одностайною думкою коментаторів — став основою для ефективності засобів стримування російської агресії в Європі і єдності альянсу.
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».