Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 17, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Серпень 2016 11:05

Турецький розворот

Rate this item
(0 votes)

Менш як за тиж­день піс­ля про­ва­лу спро­би ту­рець­ких вій­сь­ко­вих усу­ну­ти від вла­ди в кра­їні Ре­дже­па Ер­до­га­на — на­при­кін­ці лип­ня в Ту­реч­чи­ні на три мі­ся­ці бу­ло вве­де­но над­зви­чай­ний стан. Кіль­кість за­ареш­то­ва­них вій­сь­ко­вих і ци­віль­них на­бли­жає­ть­ся до 14 ти­сяч осіб. Прем’­єр-мі­ністр Ту­реч­чи­ни Бі­на­лі Йил­ди­рим за­пев­нив, що кад­ро­ві чист­ки в кра­їні ще не за­кін­чи­ли­ся.

Попри стурбованість масштабом репресій у Туреччині Євросоюз виділив ще 1,4 мільярда євро на допомогу біженцям у цій країні, позаяк тим самим захищає власні кордони. Водночас німецькі власті намагаються обмежити ідеологічний вплив Ердогана на етнічних турків у Німеччині, але тамошня турецька громада глибоко розколота на прихильників і супротивників курсу Ердогана.

Більш поміркована частина турецької громади в Німеччині засуджує згортання прав людини та фактичну відмову властей Туреччини від продовження переговорів про вступ до Євросоюзу. Натомість менш секуляризована та лібералізована частина турецької громади в Німеччині відкрито конфліктує з курдськими біженцями та звинувачує федеральні і земельні власті в Німеччині у потуранні антиісламським настроям.
На цих настроях дійсно намагається грати громадська організація «Патріоти Німеччини проти ісламізації», які попри сезон відпусток активізувалися та вимагають негайної відставки канцлера Ангели Меркель за провал еміграційної політики. Тому не дивно, що федеральний уряд, незважаючи на гучні ляпаси по самолюбству турецьких властей, зокрема у вигляді недавнього визнання геноциду вірмен, намагається будьщо запобігти розриву угоди з Туреччиною щодо біженців.
Зважаючи на таку вимушену заангажованість Євросоюзу, Реджеп Ердоган демонструє рішучість намірів скористатися надзвичайними повноваженнями, аби очистити всі державні структури від прихильників поміркованого ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена, який переховується на території американського штату Пенсільванія.
Затримані за підозрою в організації державного перевороту свідчать про безпосередню причетність проповідника Гюлена до заколоту проти влади. Сам Гюлен категорично це заперечує та продовжує називати переворот «інспірованим» Ердоганом, аби мати нагоду звести рахунки з неугодними військовими й чиновниками.
Дійсно, наразі відбувається чистка армії та заміна командного складу на вірні кадри. На тлі тривалих чисток у всіх суспільних сферах Туреччини бойовики Робітничої партії Курдистану активізувалися на південному сході країни. Аби обговорити ситуацію, в Анкарі днями було проведено п’ятигодинне засідання Вищої військової ради Туреччини.
Президент Реджеп Ердоган вимагає, аби армія і розвідка перейшли під повний контроль його адміністрації. Загалом у відставку відправлено половину генералітету Туреччини. Прокуратура запропонувала конфіскувати майно родин понад трьох тисяч суддів, які були звинувачені у підтримці спроби перевороту 15 липня. Триває й масова зачистка ідеологічних кадрів. Закрито не тільки центральні, а й регіональні засоби масової інформації.
Неоднозначними є й міжнародні наслідки провалу турецького державного перевороту. Члени Євросоюзу Греція і Болгарія зміцнюють свої кордони і висловлюють занепокоєння тим, що після путчу зросла кількість біженців, котрі намагаються залишити табори на території Туреччини. Крім того, на 9 серпня у Петербурзі заплановано зустріч Ердогана і Путіна.
Аналітики звернули увагу, що несподівані військові успіхи армії Башара Асада в Алеппо стали можливими завдяки тому, що турецькі власті мінімізували всебічну допомогу бойовикам угруповання «АнНусра», які досі контролювали майже половину районів Алеппо. Це розглядають як складову загальної ціни, яку Туреччина була вимушена заплатити за замирення з Росією.
З Анкари знову лунають декларації про намір відновити роботи з побудови газопроводу «Південний потік», які були перервані у листопаді 2015 року, тобто відразу після збиття російського бомбардувальника. Крім того, турецький парламент зняв законодавчі бар’єри, які перешкоджали російській державній компанії «Росатом» будувати атомну електростанцію «Аккую» поблизу міста Мерсін. Путін ще й сподівається отримати турецького «троянського коня» в НАТО. Утім, чи так це виглядатиме насправді, стане зрозуміло за тиждень у Петербурзі.
Поки що зрозуміло, що до швидкого замирення з Росією неоднозначне ставлення в Туреччині, так само як у російському істеблішменті немає довіри до незворотності нормалізації двосторонніх відносин. Якщо кола, близькі до сумнозвісного геополітика євразійського штибу Олександра Дугіна, вбачають у замиренні з Ердоганом усі вище наведені перспективи, то військові, які щодня конфліктують із турками на сирійському фронті, у таких заманливих перспективах не впевнені.
Зрештою, ситуація може змінитися за будьякого більшменш серйозного інциденту, бо Ердоган теж не тішить себе ілюзіями щодо стабільності союзу з Росією. Поки що цей фактор він використовує з метою шантажу Заходу, аби той не надто активно критикував «розворот» країни після 15 липня.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».