Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Липень 2016 10:46

Уроки австралійської демократії

Rate this item
(0 votes)

2 липня 2016 року відбулися парламентські вибори в Австралії. Лише з 2010 року ця країна змінила п’ять прем’єр-міністрів, фактично кожного року у ній відбувалися парламентські вибори. Така парадоксальна ситуація обумовлюється передусім складною адаптацією Австралії до нових геополітичних умов, які складаються у Тихоокеанського регіоні.
З одного боку, США залучили Австралію до Азійсько-тихоокеанської зони вільної торгівлі, з іншого — дуже інтенсивно розвивається австралійсько-китайське економічне співробітництво. Незалежно від того, хто очолював за останні шість років австралійський уряд, китайські інвестори посилили свою присутність в енергетичному та гірничо-видобувному секторі австралійської економіки.
Одночасно з цим процесом збільшується кількість передусім китайців, які переселяються до Австралії.

Взагалі зростання в геометричній прогресії кількості азійських мігрантів до Австралії загострює проблему збереження цією країною своєї «британської» історичної ідентичності. Адже досі австралійські республіканці не домоглися проведення в Австралії референдуму щодо виходу з Британської Співдружності та проголошення республіки, бо формально главою Австралії є британська королева Єлизавета ІІ.
Правда, загострення проблем у відносинах Великої Британії з Євросоюзом може відкласти до кращих часів назріле питання модернізації британсько-австралійських відносин. Усі зазначені питання ось уже шість років глибоко розколюють парламентські партії Австралії, що лише віддзеркалює факт суспільно-політичного розподілу позицій між різними партійними полюсами.
Зокрема, на виборах 2 липня 2016 року знову основна конкуренція розгорнулася між досі правлячою Ліберально-національною коаліцією та Лейбористською партією. Однак жодна політична сила Австралії не здобула переконливої перемоги на виборах. Австралійські політологи говорять про феномен «підвішеного парламенту», коли нестабільними є будь-які коаліційні домовленості, а отже, це робить неможливим чіткий стратегічний урядовий курс.
Скоріше за все, така ситуація збережеться до «чергових позачергових виборів» або ще одного виборчого циклу, принаймні доти, доки в австралійському суспільстві не сформується новий консенсус щодо державних пріоритетів.
Зокрема, мають бути найдені відповіді на запитання, чи має бути Австралія відкритою вітрам глобалізації з її усіма перевагами та ризиками, на чому наполягають австралійські республіканці, або Австралія залишиться у складі Британської Співдружності та продовжить традиційний курс на особливі відносини із США та Великою Британією.
Але головний урок, який багатьом дає австралійська демократія, полягає у спроможності політичної еліти нести тягар відповідальності за свої дії або бездіяльність. Наочний приклад стосується вирішення багатьох проблем кримінального насилля.
До 1996 року, коли в Австралії у вільному обігу була стрілецька зброя, чимало оглядачів, коментуючи велику кількість злочинів з її використанням, згадували про «експорт» у ХІХ столітті британського кримінального елементу до Австралії.
Але 20 років тому консервативний уряд Джона Говарда прийняв програму викупу зброї у населення. Попри всі політичні турбулентності, яких після цього зазнала Австралія, нація, незважаючи на серйозні культурні і політичні розбіжності, продемонструвала здатність досягнути консенсусу заради ухвалення законів, які рятують життя людей. Цей приклад дає підстави сподіватися, що і з нинішньої політичної турбулентності Австралія вийде з честю.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».