Європейські експерти вважають, що такий розвиток подій у внутрішньополітичному житті Туреччини віддаляє її від виконання настанов переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Ці переговори розпочали у 2005 році. Відтоді Євросоюз сформував солідну «Білу книгу», яка складається з майже чотирьох тисяч позицій, виконання яких є маркерами для оцінки дотримання Туреччиною копенгагенських критеріїв членства в Євросоюзі (1993 року).
Символічно, що впродовж перших двох термінів перебування на посаді прем’єрміністра Реджеп Ердоган намагався виконувати ці пункти. Зараз на тлі бойових дій у курдських районах Туреччини здається дивним, але у 2008–2010 роках у Туреччині зробили певні кроки у напрямку вирішення болісного для країни курдського питання.
Навіть колишній лідер Робітничої партії Туреччини Абдулла Оджолан, який від 1999 року відбуває пожиттєве ув’язнення в одиночній камері однієї з турецьких в’язниць, вітав такі дії Ердогана. Зокрема, було дозволено легалізувати курдську мову та систему освіти у регіонах Південного Сходу Туреччини, де компактно мешкають курди.
Курс ліберальних проєвропейських реформ у Туреччині Реджеп Ердоган переглянув під впливом арабських революцій 2011 року. На їхньому тлі навесні 2012 року під приводом захисту одного з парків Стамбула відбулися масові заворушення з вимогою відставки Ердогана. Тоді ці протести були придушені у зародку. Однак максимально загострилася ситуація у сусідніх із Туреччиною державах — Іраку і Сирії.
В обох цих країнах саме курди створили кістяк ополчення, яке воює проти «Ісламської держави Іраку і Леванту». Проте ці самі курдські загони становлять безпосередню загрозу національній безпеці Туреччини. Тому Ердогана дуже дратує той факт, що навіть партнери Туреччини по НАТО не готові безумовно підтримати Туреччину в її зусиллях будьякими засобами захистити власну територіальну цілісність.
Зокрема, днями стався гучний скандал між Туреччиною і США. Турки у кадрах відеозйомки участі американського спецназу разом із курдськими загонами у наступі на іракську столицю «Ісламської держави» місто Ракка побачили на формі американців шеврони курдського ополчення.
Анкара зажадала від Вашингтона пояснень. Пентагон запевнив турків у вірності союзницьким зобов’язанням по НАТО та запевнив, що американський спецназ має традицію використання шевронів тих сил, на боці яких він воює. Утім, таке пояснення вже образило турецьких військових, які були здивовані, що Пентагон вважає союзниками курдів, з якими турецька армія воює на Південному Сході Туреччини.
Зрозуміло, що фактично антитерористична операція на території Туреччини, а також перебування у країні кількох мільйонів сирійських біженців не збільшують чисельності іноземних туристів. Це ще більше загострює соціальнополітичну ситуацію у країні. Виконавча влада Туреччини намагається знайти вихід із цього кризового стану шляхом консолідації влади у країні, адже від цього залежить збереження територіальної цілісності Туреччини, яка опинилася перед багатьма ризиками.
Андрій МАРТИНОВ
