Рішення президента підтверджує прогресуючу мілітаризацію держави і свідчить, що Путін оточує себе особами, які користуються його довірою. У внутрішній політиці пріоритетом залишається забезпечення стабільності політичної системи перед викликами загроз, які бачить правляча верхівка (економічна криза і «західні диверсії»). З боку влади подано сигнал, що вона рішуче налаштована в разі внутрішньої дестабілізації і готова до застосування сили щодо суспільства.
Рішення, ухвалені президентом Путіним, суттєво змінили розклад сил у російських елітах силовиків і є наслідком тривалого суперництва між керівниками окремих служб за повноваження та обсяг контролю суспільноекономічного життя. Сигнали про зростаюче значення Віктора Золотова і посилення ролі ВВ проникали в медіа від 2013 року. Водночас виявлено плани включення ФСКОН і ФМС до МВС. Представники влади не приховували, що їх реалізація стала предметом міжгалузевих торгів, а остаточне рішення залежить від позиції президента.
У медіа посилилась критика ефективності дій ФСКОН і ФМС при одночасному формуванні позитивного візерунка Віктора Золотова як компетентного військового командира. В результаті, після дворічних суперечок, президент Володимир Путін вирішив виокремити ВВ як самостійне утворення, що в російських реаліях означатиме підлеглу главі держави внутрішню армію чисельністю 200 тисяч осіб. Цим також президент визнав чинну модель функціонування ВВ недостатньо ефективною.
Про зміну підходу до способу застосування новоствореної національної гвардії свідчать сценарії проведення впродовж останніх двох років навчань ВВ МВС. Вони передбачали підтримку ними дій збройних сил, а також участь у міських боях і придушенні протестів населення.
Потенціал створеної ФСНГ і передача їй завдань, пов’язаних безпосередньо з охороною громадського порядку, суттєво послаблює позицію міністра внутрішніх справ, позбавляючи його контролю за спеціальними підрозділами поліції. Наслідком стане ускладнення відносин ФСНГ із МВС і ФСБ, які досі розподіляли між собою повноваження в боротьбі з тероризмом і політичним екстремізмом, під чим російська влада розуміє боротьбу з опонентами політичної системи.
Варто звернути увагу, що ФСНГ забирає також контроль за приватними агенціями охорони, в яких задіяно до мільйона осіб. Їх контроль — через механізм ліцензування — приносить відчутні, в тому числі неформальні, фінансові прибутки особам, відповідальним за видання дозволів на ведення діяльності і володіння зброєю.
Створення ФСНГ, куди, крім внутрішніх військ МВС, увійшли всі спеціальні підрозділи, що досі підпорядковувалися міністру внутрішніх справ, означає створення сильного мілітаризованого формування внутрішніх сил, підпорядкованих лише главі держави, яке може вести самостійні дії на території Росії без координації з іншими службами.
Включення ФСКОН і ФМС, скороченої на 30%, до МВС не компенсує у розкладі силових еліт міністру внутрішніх справ втрату повноважень на користь керівника ФСНГ. Суб’єкти, які досі мали ексклюзивні повноваження, стали одними з численних департаментів міністерства.
Ліквідація ФСКОН означає, що керівник МВС стає партнером у співпраці у боротьбі з наркотиками на міжнародній арені. Наслідком ліквідації ФМС — служби значною мірою забюрократизованої — буде, ймовірніше, надання міграційному департаменту МВС оперативнослідчих повноважень і посилення репресивності.
Ці рішення мають зв’язок із нинішньою економічною кризою в Росії, яка змушує владу до бюджетних скорочень, які стосуються також силових відомств. Про це свідчить обіцянка 30% скорочення кадрів ФМС. Цей факт також використовується для пропагандистських цілей щодо російського суспільства, ніби це означає скорочення бюрократії.
Формальне введення Віктора Золотова до вузького кола верхівки не є несподіванкою. Золотов від початку 90х безпосередньо пов’язаний із Володимиром Путіним, є його особистою охороною, а їхні взаємні контакти характеризує значна особиста довіра. Російські медіа спекулювали на тому, що Золотов був посередником Путіна у контактах з керівником тамбовської мафії Володимиром БарсуковимКумаріним, який займався відмиванням «брудних грошей».
У 2000–2013 роках Золотов — керівник особистої охорони президента, яка формально входить до Федеральної служби охорони, але фактично є самостійною і має характер особистої гвардії президента. Вона відповідальна не тільки за фізичну безпеку глави держави і його родини, а й виконує завдання, пов’язані з логістичною і фінансовою обслугою президента.
У 2013 році президент призначив його першим заступником міністра внутрішніх справ і командувачем внутрішніми військами МВС. Після приходу на посаду Золотов зосередився на модернізації бойового потенціалу внутрішніх військ, діючи повністю самостійно і не консультуючись із міністром.
Призначивши Золотова керівником самостійного відомства федерального значення, президент остаточно підтвердив його сильну позицію у вузькому колі кремлівських еліт. Формальним підтвердженням стало призначення Золотова постійним членом Ради національної безпеки РФ у складі 14 осіб групи високопосадовців, які впливають на стратегічні рішення президента.
Зміни у так званому силовому блоці відбулися до запланованих на вересень парламентських виборів і в реаліях здійснюваної Росією агресивної закордонної політики. Її елементом є застосування військової сили за межами країни (українська сторона вказувала на використання ВВ РФ у боях на Донбасі). Нинішня позиція Кремля виключає будьякі поступки на внутрішній арені. Він готовий до застосування сили проти суспільства.
Євген ПЕТРЕНКО