«Супервівторок» вкотре показав, що Гілларі Клінтон доведеться витратити чимало інформаційних та фінансових ресурсів, аби у липні таки здобути номінацію від Демократичної партії та перемогти Берні Сандерса.
Останній розпочав боротьбу з набагато меншими фінансовими ресурсами, але цю віддаленість від транснаціональних корпорацій використав на свою користь. Передвиборча програма Берні Сандерса стала головним болем для неоконсерваторів, адже вона йде далі від спроб соціальних реформ, які впродовж двох президентських термінів так і не спромігся втілити Барак Обама.
Утім, неоконсерватори-республіканці розраховують на те, що виборці втомилися від двох поспіль термінів демократів у Білому домі та забажають змін.
Інша справа, що республіканці шоковані успішністю популістської програми Дональда Трампа, який упевнено перемагає молодших конкурентів — Теда Круза та Марка Рубіо. У дебатах напередодні «супервівторка» Круз і Рубіо перейшли у фронтальний наступ на Трампа. Вони звинуватили його в цинізмі, адже, виступаючи проти нелегальної міграції, він наймав на роботу нелегалів. Показово, що Трамп відреагував миттєво й сказав, що він дійсно створював нові робочі місця замість того, аби лише ляпати язиком.
Поки що «кар’єрним» політикам у Республіканській партії, якими є опоненти Трампа, складно бути такими ж яскравими, «своїми хлопцями», як «дикий» Дональд. Як у випадку з Рональдом Рейганом — харизма або є, або її немає. У Трампа харизма є, але головного болю республіканцям завдає його «некерованість» та «непрогнозованість».
У підсумку «супервівторок» майже на вісімдесят відсотків гарантовано вивів Дональда Трампа у фінал від республіканців. Також певності поки що не має Гілларі Клінтон у стані демократів. Але вже до кінця весни стане зрозуміло, хто буде офіційним кандидатом від обох великих партій, після чого остаточний результат виборів стане абсолютно не прогнозованим. Зрештою, за демократії так і має бути.

Андрій МАРТИНОВ