Також прем’єр-міністр Девід Кемерон домігся особливих прав Великої Британії у дотриманні договірно-правових норм Євросоюзу. Йдеться про гарантії неучасті Великої Британії у гіпотетичних проектах зі створення «Сполучених Штатів Європи».
Крім того, країни — члени Євросоюзу погодилися на особливі умови соціальної політики Великої Британії щодо мігрантів. Офіційний Лондон домагався згоди Євросоюзу на обмеження виплат трудовим мігрантам з країн — членів Євросоюзу. Насамперед маються на увазі поляки та чехи. Тепер Велика Британія отримала можливість у разі втрати ними роботи платити їм субсидії після чотирьох років легального перебування у Британії.
Відразу після завершення цих переговорів Девід Кемерон оголосив про призначення на 23 червня 2016 року референдуму з питання виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Причому Девід Кемерон не втратив нагоди нагадати, як він ненавидить Євросоюз, та похвалити себе за поступки, яких від цього нелюбого союзу він домігся. Поки що британські соціологічні опитування фіксують, що кількість прихильників ідеї виходу Великої Британії з Європейського Союзу приблизно на 10% менше, аніж чисельність британських європейських оптимістів.
Від виходу або невиходу Великої Британії з Євросоюзу залежить доля трансатлантичної зони вільної торгівлі. Сполучені Штати Америки наголошують, що збереження Великої Британії в Євросоюзі є критично важливим для завершення переговорів про створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Попереду майже чотири місяці запеклих дебатів між британськими європейськими скептиками та європейськими оптимістами, які значною мірою вплинуть на подальшу долю процесу європейської інтеграції.
Андрій МАРТИНОВ