Ситуація дещо змінилася лише на початку 1990-х років. Тоді німецький концерн «Сіменс» розморозив започатковану ще за часів іранського шаха програму розвитку іранської ядерної енергетики. Однак вона знову була призупинена у 2000-х роках, коли при владі в Ірані був радикальний президент Махмуд Ахмадінежад.
Відразу після офіційного скасування санкцій Європейського Союзу іранський президент Хасан Рухані побував з візитами в Італії та Франції. Іран найбільше зацікавлений у доступі до європейських технологій, передусім у нафтовидобувній галузі.
Не менше Іран зацікавлений у розмороженні контактів у військово-технічній сфері. Утім, країни Євросоюзу до цієї пропозиції ставляться дуже обережно. Адже після страти шиїтського проповідника Ан-Німра у Саудівській Аравії надто гарячими є ірансько-саудівські відносини.
Разом із тим європейці також зважають на той факт, що США зберегли більшу частину санкцій щодо Ірану, тому європейцям буде непросто погодити продаж Тегерану спільних із США технологічних розробок. Проте навіть політичний вихід із режиму санкцій наразі дуже важливий для Ірану, що й засвідчила програма візитів президента Рухані до Італії й Франції.
Іран готовий прорвати оголошену ще президентом США Джорджем Бушем-молодшим «осі зла». Тим паче що з неї вже вийшла у 2015 році Куба, з якою адміністрація президента Барака Обами відновила у повному обсязі дипломатичні відносини. З фактичним виходом Ірану з ізоляції на західному напрямку у цій осі залишилася сама Північна Корея.
Андрій МАРТИНОВ